На VII з'їзді дерматовенерологів України у Києві головний дерматовенеролог України Лідія Калюжна підкреслила, що проблеми галузі вийшли за рамки суто медичних, ставши загальнодержавними, і без її реформування вже не обійтися.
Як зауважив полтавський професор Володимир Кравченко, навіть хвороби змінюють своє «обличчя». Іншою стає їх етіологія, розширився спектр ускладнень, колишні методи лікування застарівають, а контингент хворих, навпаки, «молодіє» (обличчя держави при цьому залишається безпристрасно-байдужим. — Авт .). На його думку, в Україні недооцінюється роль індивідуальної профілактики, за допомогою якої, озброївшись прогресивними медпрепаратами, у розвинутих країнах дерматовенерологічні захворювання скорочуються наполовину.
Як сказав «Дню» Г.Лобанов, однією з причин зростання ЗПСШ (головна, природно, — наша особиста «гігієна», точніше, часто її відсутність) є недостатнє фінансування. У цивілізованому світі співвідношення зарплати медиків до витрат на медичні потреби становить 1:8, тоді як в Україні 68% йде на оплату праці, а на систему виявлення хвороб, діагностику, лікування залишаються крихти. Ситуація ускладнюється ще й тим, що в глибинці у хворих іноді просто немає грошей, щоб доїхати до фахівців, які практикують, як правило, в містах. До речі, як стверджує дерматовенеролог, досить дієвою була система масових профоглядів, але тепер, за відсутності коштів, проводяться медогляди тільки окремих груп людей.
ДО РЕЧІ
Торік заразилося близько 70 тис. чоловік (що в 23 рази більше, аніж 1990-го). Найбільш «венеролюбними» є жителі Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської та Херсонської областей. «Естафету» гонококових інфекцій «підхопили» торік близько 30 тис., хламідіоз — більше 24 тис., урогенітальний герпес — близько 5 тис. хворих. До речі, хламідіями, за деякими даними, інфіковано приблизно 12—15% населення України (причому багато хто і не підозрює про хворобу), а вірусами простого герпесу, за даними ВООЗ, інфіковано 65—90% населення.
В Україні зі ЗПСШ борються 2905 дерматовенерологів (1995 року — 3183), працюють 115 шкірно-венерологічних диспансерів і 857 кабінетів. Кількість лікарняних ліжок з 1990 року скоротилася на 4417, і сили воюючих сторін дуже нерівні.
