Згідно з рішенням Головного управління освіти та науки м. Києва, носіння школярами форменого одягу обов’язкове. Гублюся в здогадках, нащо потрібна форма. Це ще можна було зрозуміти років 40 тому, коли виробництво дитячого одягу дотувала держава, і форма коштувала десь 15 карбованців. Очевидно, що таким способом можна було згладити ознаки майнової нерівності між дітьми, але навіть тоді не було «обов’язковості». У форменому одязі ходили найчастіше діти, для яких вона була єдиним й одночасно «парадно-вихідним» костюмом.
Тепер, коли все не так, коли середня зарплата в Києві хоч і вигідно відрізняється від середньої по країні, але на колишню кількість піджаків і ковбаси вона вже не тягне, ревність шкільних чиновників не може не дивувати. Невже їм невідомо, що нинішні діти відрізняють один одного не за одягом, а за наявністю таких «дрібниць», як комп’ютер, CD-плеєр, мобільний телефон. Ввели б форму в закладі, куди стоїть черга з батьків, здатних не лише забезпечити своїм чадам вказані атрибути добробуту, а й готових платити за їхнє навчання чималі гроші. У такому середовищі формений піджак, імовірно, міг би стати символом демократичності або ознакою елітарності. Але ж ні, вимагають цього від усіх, і навіть там, де більшу частину учнів становлять діти з сімей із середнім по країні доходом і нижче. Невже незрозуміло, що, якщо для меншої частини громадян «формені» витрати непомітні, то для інших — вельми відчутні. Особливо для тих батьків, хто не завжди здає навіть «добровільні» три гривні в місяць на ремонт школи. І щоб вберегти дитину від моральної травми — не робити з неї білої ворони — їм доводиться або обмежити її в чомусь необхіднішому, кориснішому і цікавішому, або принижуватися перед шкільною адміністрацією, доводячи свою малозабезпеченість.
На виправдання форменої «обов’язковості» чиновники зазвичай посилаються на деякі дослідження, якими доведено, що одноманітний одяг сприяє концентрації уваги дитини на уроці, й, отже, сприяє засвоюваності предмета. Але тоді логічно одягти в уніформу насамперед самих вчителів, оскільки саме вчитель перебуває в центрі уваги школяра на уроці, і саме його вбрання може заважати ходу навчального процесу.
Словом, на користь шкільної форми може грати лише те, що завдяки її обов’язковому введенню вдалося «підняти» вітчизняну легку промисловість.
