— Дивлячись на ваші мускулисті ноги, коли ви стрибаєте по берегу в дусі Кері Гранта, залишається тільки позаздрити і поцікавитися, як вам вдається тримати таку вражаючу фізичну форму...
— Я граю в теніс останні 10-15 років, причому з профі. Крім того, у мене чудові гени, моєму батькові 92, і він все ще у відмінній формі.
Глядачі полюбили Гаррісона Форда в «Зоряних війнах» двадцять років тому — що ж дивного, якщо вони переповнювали зали кінотеатрів торік, коли трилогію було випущено в повторний прокат. Мало хто в Голлівуді протягом двох десятків років тримається на вершині слави, мало в кого кар'єра така успішна і стійка, як у Гаррісона Форда. Форд — актор, який знявся у семи з двадцяти найбільш касових фільмів в історії кіно. 1994 р. його було названо Національною асоціацією власників кінотеатрів «Зіркою віку». А недавно на його честь Американським музеєм природних наук було названо новий вид павука — Calponia harrisonfоrd.
— Гаррісон, що ви скажете з приводу того, що нове покоління знову захоплюється «Зоряними війнами»?
— Я захоплений тим, що відбувається. Це підтвердження мудрості Джорджа Лукаса, він написав сценарій, який звернений до будь-якого покоління. Я щасливий бути частиною цього грандіозного успіху. Ми сподіваємося зробити нову «Індіану» разом, де Стівен Спілберг був би режисером.
Переступивши 50-річний рубіж, Форд, який раніше вважав, що для підтримання інтересу публіки до нього досить одного фільму на рік, став зніматися набагато частіше. Серед його останніх фільмів — «Власність диявола», де він грає поліцейського, який ганяється за ірландськими терористами, серед нових проектів — «Випадкові почуття» Сіднея Поллака, «Кардинал Кремля», «Темні борги», «Додсворт», «Дочка генерала», «Ув'язнений» та інші.
— У фільмі «Власність диявола» ви граєте поліцейського, який не стріляє і акуратно поводиться зі злочинцями...
— Так, я граю саме такого поліцейського. Мене не турбує політкоректність, мене турбує характер. Багато пишуть про поліцейську жорстокість і мало пишуть про поліцейську доброту.
— Ви спілкувалися з ірландськими поліцейськими?
— Так, я розмовляв з ними, але для того, щоб відчути себе поліцейським, а не для того, щоб відчути себе ірландцем.
— У вас є ірландська кров, чи знаєте ви ірландську історію?
— Мій батько — ірландець у другому поколінні. Мені розповідали, що моя бабуся зняла золоті коронки і послала золото в ІРА, але я ніколи не був знайомий з усіма цими речами так добре, щоб робити для себе якісь висновки.
Гаррісона Форда, з його стійким позитивним іміджем, не раз називали в числі акторів, які мають грати роль президента США. І от, нарешті, в фільмі «Літак президента» режисера Вольфганга Петерсена він зіграв президента Сполучених Штатів, який бореться з російськими терористами.
— Ви бачите себе в ролі персонажа, який був би несимпатичний публіці?
— Ну, це було б ударом по касі, якби я зіграв характер, що дуже сильно відрізнявся б від тих, які я граю зазвичай. Якби в сценарії щось особливо мене заінтригувало, тоді — можливо, але зображати просто поганого хлопця, яких так багато в сьогоднішніх фільмах, — ні, мене це не цікавить.
— Хто ваші герої в житті?
— Для мене їх немає. Для мене життя не чорно-біле, а складається з напівтонів. Мені подобається те, що роблять Клінтон чи Тоні Блер, але я ніколи не зроблю з них героїв.
Гаррісон Форд одружений удруге, є багатодітним батьком, другий шлюб його зі сценаристкою Меліссою Метіссон («Інопланетянин», «Кундун») цілком стійкий. Схоже, що здоровий консерватизм властивий Гаррісону Форду не тільки на екрані, а й у житті. З'являтися на публіці він став більше просто тому, що більше став зніматися, а в проміжках між зйомками — як і раніше, вирушає на своє тихе ранчо у Вайомінгу. Ось тільки сережку у вусі став носити...
— Чим ви любите займатися в перервах між зйомками?
— Займаюся з дітьми, снідаю з ними, проводжаю до школи. Зустрічаю. Йду в мій офіс, читаю сценарій або займаюся чимось. Нічого особливого. Іноді готую обід для сім'ї.
— Розкажіть про вашу дружину.
— Моя дружина — це особистість. У сфері своєї професійної діяльності — вона чудова жінка, я обожнюю її, вона надає мені колосальну підтримку — і емоційну, і інтелектуальну. Сподіваюся, що і я щось для неї означаю.
— Коли ви приходите додому зі зйомок, то продовжуєте перебувати в образі?
— Ніколи. Мій підхід до виконання суто технічний, і я ніколи не перевтілююся в людину, яку зображаю.
— Ви показуєте сценарії вашій дружині?
— Звісно. Але я зазвичай не йду далі обговорення найзагальніших речей, мені цікаво знати її загальне враження від сценарію, а деталі я вважаю за краще обговорювати з тими, з ким працюю.
— Що вам ближче: фільми дії чи комедії?
— Я не віддаю перевагу якомусь одному жанру. Звісно, про мене частіше думають як про виконавця ролей у фільмах типу «Індіани Джонса», «Зоряних воєн»... Мені подобається тупуватий гумор, безглузді жарти. Дурнуваті комедії я теж люблю. Я завжди сміюся з них і завжди хотів знятися в чомусь подібному.
— Ви чекаєте від Голлівуда чогось нового порівняно з тим, чого чекали від нього в молодості?
— Єдине, чого я чекаю від Голлівуда, — можливості мати роботу, яку я люблю. Я не прагну знайти роль, яка допоможе мені здобути «Оскара», для мене важливіше визнання публіки.
