У Карпатах, стверджують місцеві жителі, варто тільки встромити палицю в землю, як з отвору вдарить фонтан гарячої термальної води. Земна кора тут напрочуд тонка, і води легко вириваються назовні. До речі, сусідня Угорщина, використовуючи це багатство сповна, стала європейським центром гідротерапії: за останні п’ять років тут відкрили майже 150 нових бальнеотерапевтичних комплексів. Загалом по країні на термальних водах можуть одночасно лікуватися й оздоровлюватися понад 300 тисяч людей.
В Україні використання «гарячого золота» (так іменують термальні води) мало змінилося з часів Гіппократа, який вважав водолікування однією з основ медицини. Якщо у Криму термальні води здебільшого йдуть на обігрівання приміщень, то Закарпаття має більше перспектив щодо широкого і комплексного їх використання. Тут геологами розвідані й готові до використання 20 родовищ термальних, субтермальних і високотермальних вод. Але є одне «але». Наприклад, у місті Берегові басейн працює одночасно і для дорослих, і для дітей. А це міжнародними нормами забороняється. Не видно медиків, котрі б радили людям, як користуватися мінеральною водою, застерігали від небажаних наслідків, відсутній й елементарний щит з інформацією.
Аналогічний відкритий басейн з термальною водою діє й у місті Мукачеві. Але там немає роздягалень, й узимку навіть моржі радше обирають ріку Латорицю. До того ж за об’єкт тривалий час воюють лікувально- оздоровча база «Латориця» і приватна структура. Від цього басейн майже безгоспний. За останні кілька років почали використовувати термальні води в селах Косино Берегівського і Велятино Хустського районів, але робиться це дідівськими методами. Купи людей тісняться у ваннах, у той же час вода тут не очищується — вона містить у собі надлишки заліза. Немає лікаря, тому кожен оздоровлюється від тієї чи іншої недуги методом проб і помилок.
В області загалом відсутня система і комплексна програма з використання термальних вод. Із сотні законсервованих свердловин щодоби марно витікає до 50 тисяч кубометрів цілющої вологи. Як розповів директор ужгородського науково-практичного об’єднання «Реабілітація» Іван Лемко, на Закарпатті представлені мінеральні води практично всіх відомих на сьогодні бальнеологічних груп. Закарпатські поклади мають достатньо високі дебети. Всі прояви термальних вод спеціалістами «Реабілітації» розроблені по групах, класах захворювань, є медичні технології, які дозволяють хоч сьогодні розпочати той чи інший вид лікувальної, оздоровчої чи рекреаційної діяльності. Отже, свердловини законсервовані й готові відкритися серйозним закарпатським господарям-патріотам.
За роки незалежності в Закарпатті влада не пішла далі семінарів, нарад з активізації використання термальних вод. Згідно з законом про спеціальний режим інвестування, на території області тим, хто вкладає в туристично-рекреаційний об’єкт понад 250 тисяч доларів, надаються чималі пільги. Але до освоєння «гарячого золота» за європейськими стандартами, з критими і відкритими басейнами, іншою інфраструктурою не залучили жодного іноземного інвестора. Акцент у нас робиться на мінеральних водах. Так, це менш затратно: встановив бювет, збудував спальний корпус — і діло пішло. Бальнеологічні курорти з використанням термальних вод вимагають кількох басейнів, крім того, необхідно налагодити процедури для пиття життєдайної вологи. «Гаряче золото» Закарпаття в очікуванні...
