Ужгородцям, вочевидь, так на долі написано: з періодичністю в кілька років згадувати, як то митися з пластикових тазів та за допомогою ковшика. Дехто з сумом жартує, мовляв, скільки того літа? Насправді ж ситуація з кожним днем набирає серйозніших і, на жаль, сумніших оборотів. Наразі проблемою вже навіть серйозно займається прокуратура та обласна влада. Однак перебої з гарячою водою в Ужгороді тривають...
Ситуація, що склалася з гарячим водопостачанням у обласному центрі Закарпаття Ужгороді вже кілька тижнів поспіль хвилює та обурює громадськість краю. Бо й справді, де таке видано, аби в цивілізованому місті практично в самому центрі Європи люди могли митися всього два рази на тиждень. Проте комунальники стверджують, що об’єктивних причин для обмеження гарячого водопостачання чимало. Їхні опоненти, здебільшого політичні діячі, кажуть, що бідою всьому є безгосподарність нинішньої міської влади. У принципі, кожна сторона має рацію, та кому від цього легше?
Проблеми з гарячою водою в Ужгороді існують давно. Від того часу, як розпався Радянський Cоюз і нова влада в центрі та на місцях зокрема з’ясувала, що на ґаздування потрібно шукати гроші у своїх власних кишенях. Відповідно, й утримувати великі господарства.
В Ужгороді існує монополіст-тепловик КП «Ужгородтеплокомуненерго». Перші роки після здобуття незалежності підприємство працювало справно. Та час і амортизація — речі невблаганні, тому за кілька років ужгородська влада зіткнулася з грандіозною проблемою: з’ясувалося, що труби, якими гаряча вода йде до осель, потрібно терміново ремонтувати, міняти чи бодай латати, а застаріле обладнання в котельних більше споживає, ніж віддає. Однак за ремонти ніхто не взявся. У результаті на сьогодні амортизація основних засобів тепломережі Закарпатського обласного центру сягає 60 відсотків. На це «наклалися» борги споживачів — кошти, за які можна б виконати деякі ремонтні роботи.
Цього року міська влада Ужгорода таки побачила, що з гарячим водопостачанням справді біда. Аби якось зекономити, вирішили обмежити надання послуги. На початку червня Ужгородський виконком прийняв рішення про обмеження гарячого водопостачання: «тимчасово, з 13 червня до 1 серпня 2005 року, внести зміни в режим гарячого водопостачання. З метою забезпечення необхідних технічних можливостей для якісної та своєчасної підготовки об’єктів теплопостачання до опалювального сезону, гаряча вода подаватиметься двічі на тиждень, у суботу та неділю».
Таке рішення одразу ж викликало в Ужгороді хвилю обурення. Принаймні обласна влада різко розкритикувала «гарячі» ініціативи керівництва Ужгорода. Як прокоментував ситуацію голова ОДА Віктор Балога, «...жодні формальні підстави, в тому числі і «забезпечення необхідних технічних можливостей для якісної та своєчасної підготовки об’єктів теплопостачання до опалювального сезону», не можуть бути виправданням абсолютному ігноруванню керівництвом міської влади законних інтересів і прав мешканців Ужгорода.
А ще за два тижні своє слово сказала обласна прокуратура. За повідомленням прокурора області Юрія Бенци, «прокуратурою м. Ужгорода опротестовано пункт 1 рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради щодо тимчасових змін у режимі гарячого водопостачання м. Ужгорода, оскільки він не відповідав вимогам ст. 18 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та пункт.1 «Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення».
Ужгородському виконкому довелося відреагувати на прокурорський лист і незабаром було внесено зміни до режиму гарячого водопостачання в місті Ужгороді та вирішено подавати воду згідно з графіком. Графік набув чинності з початку липня поточного року і згідно з ним, почергово ремонтуватимуть всі котельні міста. Таким чином не всі ужгородці одразу потерпатимуть через відсутність «гарячого» блага, а почергово. Й, що найголовніше, на коротший термін.
У той же час головний економіст КП «Ужгородтеплокомуненерго» Юдіта Соскида стверджує: «Підприємство давно перебуває в катастрофічному стані: воно вже було оголошене банкрутом, перебувало на стадії санації, газовики навіть припиняли подачу газу через значні борги УжТКЕ перед ними. Підприємству й нині доводиться самотужки боротися з боржниками, кредиторами й водночас думати, як забезпечити ужгородців належними послугами. Варто навести кілька цифр. На сьогодні загальний борг споживачів перед КП «Ужгородтеплокомуненерго» перевищує 33 мільйони гривень. З них 30 мільйонів заборгувало власне населення, причому значна частина цих коштів — борги попередніх років. Основна причина такої скрутної ситуації — невідповідність тарифів за послуги гарячого водопостачання та водовідведення собівартості послуги. У результаті й маємо такі великі борги. Приміром, подавання гарячої води в літній період завдає підприємству збитків на 800 тис. грн. За кожен рік (а це майже 6 місяців подавання гарячої води в період, коли опалення не подається) борги споживачів перед тепломережею лише за згадану послугу сягають 4 мільйонів гривень. Поряд з цим — амортизація основних засобів підприємства вже не в критичному, а в катастрофічному стані. Знос мереж та обладнання — 59,7%. Разом з тим нами розроблено ряд програм та інвестиційних проектів на капітальний ремонт засобів підприємства. Однак все це — шалені кошти, громада Ужгорода їх не знайде. Тут потрібна допомога держави».
А поки що ужгородцям залишається тільки сподіватися на місцеву владу — на те, що вона таки знайде вихід із ситуації, що склалась.
