Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Гава та Опудало

16 червня, 2007 - 00:00

Фелікс КРИВІН

Одна Гава закохалася в городнє
Опудало. А взагалі Опудало там
поставили, аби відлякувати ворон,
але любов не налякаєш, її не
залякаєш.



Може, на Гаву справило враження,
що Опудало зустрічало її з
розпростертими обіймами? Адже
вона не відала, що його руки були
розкинуті не для обіймів, а для
більшого охоплення городньої
злочинності. Тому Гава сприйняла
розкриті обійми на свій рахунок.



Такою мірою полюбила Гава
Опудало, що почала його
підгодовувати з його ж таки
городу. Проте Опудало нічого не
їсть, лише дивиться на Гаву
дедалі зачарованішими очима.
Гава думала, що в нього від
кохання зник апетит, а в нього
апетит зник за інструкцією. На
продуктовому об’єкті апетит
охоронцям суворо заборонений.



Коли Гава перетягла Опудалу весь
урожай, багато ворон змінили до
нього ставлення і почали в нього
закохуватися замість того, щоб
страхатися. А Опудало і їх
приймає з розпростертими
обіймами. Бо в нього просто не
опускаються руки. За інструкцією.
Навіть коли у всіх буквально
опускаються руки, в Опудала руки
не опускаються. За інструкцією.



Останніми прибігли господарі.
Накинулися на Опудало, почали
його лаяти.

— Ти що це робиш? — кричать. —
Тебе поставили для охорони, а ти
вступив у змову із грабіжниками!



Схопили що кому під руку
підвернулося, почали ловити гав.



Вони й раніше ловили гав, але
тепер почали ловити
цілеспрямованіше.


Газета: 
Рубрика: