Протягом століть країни Чорноморського регіону використовували багаті ресурси Чорного моря, не задумуючись про шкоду, завдану довкіллю. Проте з часом забруднення, розвиток узбережжя та надмірне виловлювання риби порушили його унікальну екосистему. Очевидною стала необхідність міжнародного втручання для зміни небезпечної тенденції. Саме цьому Європейський Союз вирішив посприяти, надавши фінансову підтримку проекту «Співпраця щодо довкілля Чорного моря», мета якого — зберегти Pontus Euxinus, або «гостинне море», як його називали древні греки та римляни.
— Підводні дослідження морського дна в Каркінітській затоці на північному заході Криму відкрили науковцям цікаві факти, — каже Борис Александров, експерт Одеської філії Інституту біології південних морів. — Під час занурювання на цій території дослідники знайшли зони з великою кількістю ям, виритих раками-кротами. Ці раки-кроти риють ямки в морському дні так, що кількість нірок дорівнює кількості раків: одна ямка — один рак. Коли ці морські створіння залишають свої домівки, ямки досить швидко заповнюються піском та мулом і зрештою зовсім зникають. Уявіть, ми знайшли широкополі поселення морських кротів з понад сотнею нір на один квадратний метр. Дірчасте дно моря — не тільки дивовижне явище для зору, воно також доводить, що морські кроти можуть проживати тут величезними колоніями.
Завдяки підводним дослідженням українські вчені змогли дослідити та описати інший феномен, досить незвичний для природи Чорного моря, — устричні рифи.
— Відомо, що Чорне море має коралові рифи, але тут йдеться про устричні рифи, деякі з яких досягають півтораметрової висоти!, — продовжує експерт. — Чимала кількість мідій, раків та різнокольорових морських губок обрали рифи своєю домівкою.
Раки та устричні рифи, на жаль, не єдині жертви людської діяльності в Чорному морі. У країнах Чорноморського регіону дедалі частіше усвідомлюють, що людське існування теж перебуває в потенційній небезпеці. І найголовніше тут — обрати якнайефективніший підхід до вирішення проблеми. ЄС перебрав на себе головну роль у захисті довкілля в Чорноморському регіоні, залучивши свої фінансові та інституційні можливості. Під керівництвом Європейської комісії було розпочато проект «Співпраця щодо довкілля Чорного моря» в трьох країнах регіону — Україні, Молдові та Грузії.
— Довкілля важливе для нас, і це одна з причин, чому ми підтримуємо цей проект. Необхідно також захистити екосистему Чорного моря, — зауважує Ханс Райн, керівник відділу програм допомоги при представництві Європейського Союзу в Україні.
Українські експерти та науковці спільними зусиллями розробили комплексні вказівки для управління морськими захищеними територіями (МЗТ) в Чорному морі. У цих вказівках були повністю враховані всі специфічні параметри Чорного моря, важливі для розвитку нових МЗТ, які будуть корисними також для інших країн регіону. У рамках проекту експерти підготували базову інформацію для створення МЗТ в Каркінітській затоці Чорного моря, що розташована між Кримським півостровом та Херсонською областю, під назвою «Мале Філофорне поле». Ділянка часто використовується для виловлювання риби, полювання, відпочинку та водного транспорту. Наразі ця частина моря перебуває під загрозою забруднення, спричиненого сільськогосподарською діяльністю, промисловістю, неконтрольованим полюванням та надмірним виловом риби.
Експерти обрали саме цю затоку, оскільки в ній живе величезна кількість філофори (червоних водоростей). Філофора — не лише унікальний біологічний об’єкт, від її існування повністю залежать 118 видів зоофітів. Десять із них вже занесені до Червоної книги. Наслідком двох з половиною років роботи міжнародних та національних експертів у співпраці з Міністерствами охорони навколишнього середовища України, Грузії та Молдови є розроблені законодавчі акти, вказівки, звіти та дослідження, які були надіслані у відповідні державні органи країн-учасниць.
