Зі слів Е. Дубініна, такі гроші не можуть зіграти вирішальну роль у фінансуванні будівництва метрополітену, проте разом з іншими надходженнями вони здатні пожвавити підземні роботи. Разом із тим віце-губернатор, який займається по лінії облдержадміністрації питаннями будівництва метро, не виключив із метою залучення коштів і використання інших комерційних проектів, наприклад, продажу місць на майбутніх станціях для розміщення реклами.
Пошуком альтернативних джерел фінансування будівництва метрополітену керівники Дніпропетровщини зайнялися неспроста. Незважаючи на те, що першу чергу єдиної лінії метро, що складається всього з шести станцій, здали в експлуатацію ще 6 грудня 1995 року, продовження будівництва відтоді буксувало на місці. Його фінансування спустили на міський рівень, проте мізерних коштів вистачало лише на відкачування води з підземних виробок. Дійшло до того, що стан тунелів, які загрожують обвалом під центром Дніпропетровська, почав вселяти побоювання фахівцям. На їхню думку, роботи, розпочаті під землею, слід довести до кінця і здати в експлуатацію хоч би дві станції, що з’єднують залізничний вокзал і центральну площу Дніпропетровська. На користь цього свідчать і розрахунки, за якими рентабельність роботи дніпропетровського метрополітену у разі добудування згаданих станцій істотно підвищиться. Проте вартість цього проекту для місцевого бюджету непомірно висока — на найближчі п’ять років потрібно близько 380 млн. гривень. Без допомоги Києва, вважають дніпропетровці, аж ніяк не обійтися. Тим більше, що, за їхніми розрахунками, в уряду на подібні цілі повинна бути певна «заначка». Та на багато дніпропетровці сьогодні не претендують, оскільки метро вже не перший рік будують, як відомо, і в сусідньому Донецьку.
