У Києві планують затвердити нову «Програму контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами на 2020 — 2022 роки». Депутати Київської міської ради можуть розглянути відповідний проєкт рішення на найближчій сесії 12 вересня. Та перш ніж витрачати на це чверть мільярда гривень, громадськість просить владу прозвітувати про результати попередньої програми.
Деякі факти, викладені в пояснювальній записці до програми, викликають сумніви. Виявляється, з 2017-го по 2019 роки в Києві було простерилізовано понад 23 тисячі безпритульних тварин. Хоча на сайті КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» в річних звітах ішлося про цифри приблизно 500 тварин на рік. Важко повірити і в те, що «кількість пролікованих безпритульних тварин у динаміці збільшилася на 250 відсотків порівняно з попередніми роками».
Не знаючи, що насправді відбувається у сфері захисту безпритульних тварин у місті, можна радіти заявам мерії. Та насправді роботу КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» часто виконують волонтери та приватні притулки, які замість обіцяного фінансування від міста отримали нові конфлікти і проблеми. Цього року Київрада заклала у міський бюджет понад 20 мільйонів гривень на програми стерилізації, вакцинації та виконання інших функцій комунальної ветлікарні. За ці кошти давно можна було би відкрити обіцяний центр адопції тварин, запустити цілодобову зоозахисну службу чи хоча б зробити доступними медичні послуги для чотирилапих. Тому вимога громадськості — спочатку звіт, потім затвердження нової програми.
ПРОПОЗИЦІЇ
У мерії переконані, що попередній проєкт контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин цілком себе виправдав, тому його треба продовжити в тому ж дусі. Основні положення нового документа стосуються ефективного контролю за утриманням домашніх тварин, зменшення чисельності безпритульних тварин у місті гуманними методами; створення публічних просторів для власників тварин; запобігання поширенню жорстокості та впровадження в суспільну свідомість стандартів гуманного ставлення до живих істот.
Як це зробити на практиці? Розробники програми вважають, що потрібно надалі проводити стерилізацію, вакцинацію та післяопераційне утримання безпритульних тварин, організувати «Швидку ветеринарну допомогу» травмованим безпритульним тваринам, запустити механізм реєстрації та ідентифікації з моніторингом та системою пошуку власників/опікунів для загублених, знайдених та безпритульних тварин. Ці пропозиції озвучуються уже не вперше, так само як і обіцянки модернізувати наявні комунальні притулки для тварин у Києві.
З нового, але цілком логічного в умовах цивілізованого суспільства, — впровадження концепції «Культурний вигул тварин у місті». Ідеться про організацію та облаштування вигульних і дресирувальних майданчиків, собачих вбиралень та проведення тестувань потенційно небезпечних порід собак.
Також нова програма передбачає вдосконалення правил утримання домашніх тварин та поводження з безпритульними. Раніше йшлося про запровадження плати за наявність удома собаки чи кота. Спільнота зоозахисників була категорично проти цієї новації, адже місто надає мільйонні ресурси на програму утримання тварин на вулицях, ще й хоче запровадити плату за домашніх улюбленців, які й так більш-менш під опікою господарів.
Крім цього, знову ідеться про необхідність створення нових притулків та облаштування міського кладовища для тварин. На вулиці Автозаводській таки з’явиться центр захисту тварин, який існує наразі на папері, а ще збудують міське кладовище для тварин з колумбарієм, крематорієм та господарськими приміщеннями біля ТЕЦ-6 у Дарницькому районі Києва. Не залишилася поза увагою розробників програми просвітницька робота з населенням та соціальна реклама задля поширення гуманного ставлення до тварин.
ЗАУВАЖЕННЯ
Зоозахисники вважають, що програму обов’язково потрібно схвалити до кінця поточного року, вона є стратегічною для столиці, але не в такому вигляді, як пропонується нині. «Ми надзвичайно обурені проєктом програми контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами на 2020 — 2022 роки, — зазначає Олександра МЕЗІНОВА, голова Комісії з питань захисту тварин (громадська рада) при Департаменті міського благоустрою КМДА. — Зоозахисна спільнота міста Києва, включаючи зоозахисників, волонтерів, притулки для тварин та інші зоозахисні організації, категорично проти зазначеного проєкту в його теперешній формі. Ми надіслали перелік зауважень та рекомендацій заступникові голови КМДА Петру Пантелєєву, Департаменту міського благоустрою КМДА, КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини» та постійній комісії КМР із питань екологічної політики. Детальне обґрунтування нашої незгоди також викладено на фейсбук-сторінці «Комісія з питань захисту тварин при Департаменті благоустрою».
«Зокрема, чиновники в пояснювальній записці до проєкту рішення в розділі 5 «Громадське обговорення» зазначили: «Проєкт рішення не потребує проведення консультацій з громадськістю». Тобто мільйони містян не знають, на що будуть використані 267 млн 624 тис. грн міського бюджету і що понад чверть мільярда коштів платників податків буде використано неефективно. Водночас для підготування пакету зауважень та рекомендацій нам було надано дуже мало часу — із 19 серпня до 1 вересня, — додає Олександра. — Документація щодо програми є неповною, постатейне обґрунтування величезних витрат відсутнє, а сам проєкт взагалі не підкріплений аналітичними і статистичними показниками, які доводять ефективність подібних заходів протягом минулих років. Такий підхід до стратегічної програми у столиці України є абсолютно неприпустимим, і ми протестуємо проти цієї недбалості та непрофесійності».
ЦИФРИ З ПОВІТРЯ
Найбільше зауважень стосується адміністративної та фінансової частини реалізації програми. Приміром, у програмі згадано концепцію «Культурний вигул тварин у місті», але концепція як документ відсутня. Або ж у додатку «Напрями діяльності, завдання, заходи та очікувані результативні показники Київської міської цільової програми контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами на 2020 — 2022 роки» відсутні статті витрат міського бюджету за кожним заходом, та й незрозуміло, яка доцільність витрат.
Також бентежить активістів, чому програма передбачає таку величезну суму коштів, при цьому не розроблені антикорупційні механізми. На думку громадськості, програма має містити перелік безоплатних та низькозатратних заходів, які справді матимуть хороші результати. Не обов’язково закладати у бюджет мільйонні суми. Проблем накопичилося так багато, що ухвалити програму без ретельного аналізу та обговорення з громадою депутатам навряд чи вдасться.
«Ми вже декілька років проводимо громадянське розслідування непрозорої діяльності КМДА та КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини», — додає Артур МУЛЯР, голова ГО «Громадянські слідчі». — Результат: три справи у слідчих Національної поліції, що не розслідуються. Бюджету столиці України дуже потрібен антикорупційний механізм, але такі зауваження громадських активістів чиновниками та комунальниками ігноруються протягом тривалого часу. Ситуація з проєктом програми 2020—2022 років ще раз продемонструвала, що міська влада не бажає повноцінно звітувати перед громадою Києва за багатомільйонні кошти, які були використані й ще будуть витрачені даремно всупереч протестам спільноти зоозахисників».
