Український глядач хвилювався: хмари збиралися над останнім нашим співвітчизником, який залишився серед гравців, — киянином Олександром Целованським. З самого початку Целованський зарекомендував себе як яскрава індивідуальність. Олександр, який добровільно обрав собі роль аутсайдера і опозиціонера, безкомпромісного борця за справедливість, прихильника «гри з відкритими картами», був основним каталізатором конфліктів у племені. А кому ж сподобається чути про себе непривабливу правду, кому сподобається, що тонка хитромудра інтрига легко прораховується простакуватим на вигляд слюсарем із Києва?!
«Прожити 31 день на острові і показати себе тільки з гарного боку — практично неможливо, — зізнається Целованський. — Це гра, але це й життя. Я, чесно кажучи, боровся проти того, щоб війна чи боротьба за ці гроші була без будь-яких рамок. І навіть через таку суму, яка дозволила б мені декілька років прожити абсолютно у своє задоволення, зраджувати те, чим я жив свої 43 роки, — це не моє».
Проте, очевидно, саме завдяки цим своїм якостям, що дозволяли, з одного боку, таємному стати явним, з іншого — давали можливість у суперечці із чесним індивідуалістом «випустити пару» всім гравцям, Целованському вдалося так довго протриматися на острові.
Слід віддати належне його опонентам: вони часом виявляли дивне для даних екстремальних умов благородство. У складчину «герої» купили «особливу новину» для Целованського — незабаром він стане батьком. Олександр щиро подякував суперникам, але лінії поведінки не змінив, періодично роздавав «кожному своє», різав в очі правду-матку. Серед іншого, всіляко підкреслював свою національну приналежність і докоряв росіянам за те, що жоден із їхніх співвітчизників не спромігся вивчити українську мову, тоді як російську знає практично кожен українець. Минулого тижня, беручи участь у змаганні за особливий приз в інтелектуальному конкурсі, що нагадує «Перший мільйон» каналу «1+1», Целованський у черговий раз блиснув ерудицією і виграв можливість провести добу на комфортабельній яхті з усіма зручностями і приємними несподіванками. Але нічому так не зрадів Целованський, як заготованому наприкінці сюрпризу — на яхті його чекала дружина Оксана. Наступного ранку Олександр міг запросити на яхту для спільного сніданку одного з одноплемінників. Він вибрав волгоградця Івана — у цей день йому виповнилося 19 років. Крім цього, Ваню чекало ще два подарунки — посилка з дому і відро пива, за яким він сумував весь місяць на острові. Після сніданку дружина Целованського змогла недовго побувати на острові, де її чекав гостинний прийом.
Оксана поїхала, а герої продовжили свою боротьбу за право «залишитися живим». У змаганні за «тотем» — право недоторканності на час одного голосування — перемогу втретє поспіль отримав Ваня. Голосування на раді племені підтвердило наші побоювання — Целованський вибув із гри. Схоже, його це анітрохи не засмутило, оскільки його надзавданням було не виграти, а сприяти виграшу найдостойнішого. Крім того, звістка з Києва і подальша зустріч з дружиною вказували на те, що удома він зараз потрібний більше. Свою останню «чорну мітку» Олександр залишив Інні Гомес, «сірому кардиналу племені», проти якої він голосував декілька разів поспіль. Целованський програв свою гру, але не дозволив нав’язати собі чужу.
Однак шоу триває...
