Що ми їмо? Це запитання виникає щоразу, коли приносимо додому і кладемо на стіл той чи інший продукт, куплений у супермаркеті. Судячи з етикеток, часто важко повірити в написане: наприклад, вказано, що це буцімто масло, але за смаком воно більше схоже на маргарин, смак ковбаси тільки приблизно нагадує м’ясо, хліб може залишатися свіжим цілий тиждень... А от у супермаркетах багатьох європейських країн по штрих-коду продуктів харчування за кілька секунд можна дізнатися всю «історію» продукту: де його вироблено, на яких полях вирощено, якими пестицидами він оброблявся.
Незабаром подібні етикетки мають з’явитися і в наших магазинах на вітчизняних товарах. Привести якість українських продуктів до європейських стандартів — таким є основне завдання Української лабораторії якості та безпеки продукції агропромислового комплексу, яка днями відкривається в Чабанах під Києвом.
— Головна наша мета — захистити споживача, а також додати впевненості вітчизняному виробнику, який постачає свою продукцію на європейський ринок. Нещодавно я побував у Швейцарії і презентував своєму колезі пляшку українського вина. Він подивився на неї й каже: у наших магазинах такого немає, тому що покупець не знає, якими пестицидами обробляли виноград, з якого виготовили напій. Отож, через відсутність інформації Україна втрачає чимало можливостей вийти на зарубіжний споживчий ринок, — вважає директор лабораторії Сергій Мельничук.
За словами пана Сергія, лабораторія якості та безпеки продуктів харчування — це потужний комплекс, де досліджуватимуть продукцію, як кажуть, від поля й до столу. Цей проект — стовідсотково державний, і завдяки державній підтримці вже вдалося закупити сучасне обладнання вартістю близько трьох мільйонів доларів. Так, газові й рідинні хроматоспектрометри здатні розпізнати 183 тисячі речовин. Наприклад, ці прилади легко можуть виявити й визначити у продукті кількість пестицидів, міндобрив, якими оброблялася сировина, ветеринарних препаратів, нафтопродуктів. А спектрометр з індуктивно-зв’язаною плазмою здатний «розкласти» продукт за таблицею Менделєєва, виявивши з абсолютною точністю наявність усіх мікроелементів. Таке обладнання, як запевняють аграрії- науковці, дасть можливість тримати руку на пульсі харчового бізнесу. А отже, захистити українського споживача від неякісної продукції, яка може бути імпортована в країну чи вироблена місцевими харчовими заводами.
— Нині в Україні система контролю якості їжі залишилася радянською, а от технології виробництва застосовуються західні. Тому через відсутність досліджень новітніх компонентів, які застосовуються в харчовій промисловості, на український ринок часто потрапляють продукти з маловивченими або незнайомими інгредієнтами. Взяти хоча б харчові добавки. В Україні їх не виробляють, тому тепер у нас буде можливість дослідити, де, з якої сировини вони виготовляються і як упливають на здоров’я людей. Це ж стосується й трансгенної продукції та радіологічного контролю, який останнім часом мало хто проводить, — зазначає Сергій Мельничук.
Окрім контролю за якістю продуктів харчування, співробітники лабораторії левову частку своїх досліджень збираються присвятити вивченню грунту, аналізу його екологічного стану і визначенню якості вирощеної на ньому сировини. Такий науковий підхід до ведення сільського господарства в майбутньому дозволить одержувати ідеальну, за їхніми словами, сировину — таку, що її можна вже буде й не контролювати.
— Ми не ставимо за мету стати контролюючим органом а, образно кажучи, виконуватимемо місію дозору, який йде попереду війська й перевіряє територію, — підкреслив директор лабораторії.
А ще в новій лабораторії в Чабанах уперше в Україні проводитимуть генетичну паспортизацію тварин. І тепер, аби визначити, настільки «племінний» кінь чи бик, уже не потрібно буде їхати за кордон.
