До честі міністра освіти і науки Івана Вакарчука і більшості його підлеглих, у нинішньому році результати зовнішнього оцінювання стали головними при вступі до вишів. Втім, у цьому процесі виявилися певні й достатньо істотні проблеми, і з МОНу вже прозвучали слова про необхідність коригування Умов прийому до вищих навчальних закладів. Особливої критики зазнав пункт 15 нинішньої їхньої редакції, що надає переваги певним категоріям абітурієнтів, які досягли високих успіхів у фаховому навчанні або з медалями закінчили загальноосвітні школи чи з «червоними» дипломами — освітні заклади відповідного ступеню; йдеться навіть про необхідність повного скасування закладених у ньому положень.
Така позиція виглядає обгрунтованою — вступна кампанія показала, що керівники багатьох вишів використали цей пункт «на всю котушку». Розглянемо, наприклад, тільки один, але дуже показовий момент застосування згаданої частини правил прийому нинішнього року, а саме можливість зарахування на особливих умовах випускників середніх загальноосвітніх шкіл, що мають відповідні угоди з певними вищими навчальними закладами. Як виявилось, це положення надало чудову можливість вишам для своєрідного «обхідного маневру» з метою розширення кола потрібних абітурієнтів, доля яких у значній мірі залежала б від результатів різного роду внутрішніх випробувань у тих чи інших закладах.
За даними, що їх навів «Дню» відповідальний секретар приймальної комісії Житомирського державного технологічного університету Андрій Панасюк, цей ВНЗ у поточному році уклав угоди про співпрацю із 193-ма школами, в тому числі із 16-ма закладами за межами області. В них серед випускників викладачами ЖДТУ були проведені олімпіади з різних предметів, і 1570 їхніх учасників подали заяви на вступ до університету (щоправда, на попередні вступні випробування з’явилось лише близько 1000 таких абітурієнтів). Це на 1080 місць ліцензованого обсягу денного відділення, з яких 390 місць припадає на державне замовлення. Агроекологічний університет, за словами відповідального секретаря приймальної комісії Юрія Білявського, уклав угоди майже із 160-ма школами, і там також проводились предметні олімпіади. Від їхніх учасників надійшло 413 заяв на вступ на 1135 місць ліцензованого обсягу (це теж денне відділення), з яких 551 місце державного замовлення. Але, вказує Ю.Білявський, з огляду на те, що у них достатньо велика доля припадає на квоту на цільові категорії, даній категорії абітурієнтів здебільшого пропонували подавати заяви для навчання за контрактом. Житомирський державний університет імені Івана Франка, за словами відповідального секретаря приймальної комісії Дмитра Вискушенка, при ліцензованому обсязі денної форми навчання 2050 місць, з яких 564 — це державне замовлення, уклав угоди близько з 15-ма школами, і на підставі пункту 15 проводився конкурс більш ніж для 1 тисячі абітурієнтів. А загалом заяви на вступ подали близько 2000 чоловік. У всіх названих вишах провели в тій чи іншій формі власні попередні випробування, але автора запевнили, що оцінки незалежного оцінювання все одно були основним критерієм відбору. До норми в 40% (для деяких напрямків 60%) від місць державного замовлення, що допускалася для прийому студентів на особливих умовах (це також обумовлено у згаданому пункті 15 Умов), названі виші якщо й не дотягнули, то дуже небагато. Хоча МОН настійливо рекомендував зменшувати цю квоту. Нині більшість з названих секретарів приймальних комісій підтримують скасування сумнозвісного пункту — менше буде клопоту.
Можна зробити єдиний висновок: виші мали достатньо сприятливі можливості для залучення потрібних — в прямому і не тільки прямому значенні цього слова — абітурієнтів; і можливості ці віртуозно використали. Судячи з реакції МОНу, це було в більшості вищих навчальних закладів Україні. Крім того, повсюдно та інтенсивно використовувалось положення про особливі умови прийому для випускників підготовчих курсів при відповідних закладах. Тобто, вельми лицемірними виглядають активні ремствування з боку опонентів незалежного оцінювання стосовно того, що воно позбавляє виші можливості набирати талановитих студентів. І, безсумнівно, положення про переваги для випускників підготовчих курсів і шкіл, з якими укладалися угоди, слід з правил прийому вилучити.
Існують і об’єктивні причини, які спонукають вищі навчальні заклади, особливо провінційні, до різного роду маневрів у популяризації своїх послуг і боротьбі за абітурієнтів. І головна з них — демографічна. Внаслідок систематичного скорочення кількості випускників на Житомирщині, наприклад, вже кілька років існує загроза недоборів до вишів. Крім того, наголосив у розмові з «Днем» ректор ЖДТУ Петро Мельничук, соціальний інтерес регіону полягає в тому, щоб якомога більше талановитих юнаків і дівчат залишалися вчитися на місцях, бо з крупних університетських центрів вони, як правило, не повертаються в рідні пенати. І це, вочевидь, збіднює кадровий потенціал області. Тому, на його думку, положення, закладені у згаданому пункті 15 Умов прийому, не варто вважати джерелом корупції при прийомі до вищих навчальних закладів.
Також конче необхідно чітко регламентувати таке питання, як терміни зарахування до вищих навчальних закладів. Бо у цьому році, втім, як і у минулому, частина університетів і академій, вочевидь, вела певну гру навколо зазначених аспектів. Розподіл на категорії вишів, яким встановлюватимуться різні терміни прийому документів від абітурієнтів і зарахування у студенти, варто залишити у нинішньому вигляді. А ось оптимальна схема оформлення прийому студентів, принаймні на денну форму навчання, представляється такою: повинна бути встановлена абсолютно однакова дата для оприлюднення рішень приймальних комісій закладів, які мають статус національних, про рекомендації щодо зарахування до студентів чи то на бюджетну форму чи на контракт. З цієї дати має початися відлік п’ять днів для надання оригіналів документів, передбачених правилами прийому. Після закінчення цього п’ятиденного терміну за деякий період, але в один і той же день дана категорія вишів повинна оприлюднити рішення про зарахування до числа студентів. І лише після цієї дати повинні приймати рішення про прийом студентів у виші з іншим статусом і рівнем акредитації. Тільки таким чином можна чітко впорядкувати ситуацію із визначенням студентського контингенту, уникнути маніпуляцій із списками прийнятих студентів і спроб мати на цьому особисті дивіденди.
