— Анатолію Євгеновичу, рік тому податкова міліція отримала
новий статус. Як це вплинуло на вашу роботу?
— Нашу силову структуру створено Президентом країни 1996
року. Тоді на базі підрозділів МВС по боротьбі з кримінальним приховуванням
прибутків від оподаткування й організували податкову поліцію. А лютий минулого
року ввів нас у повноцінне правове поле. Закон чітко визначив наші завдання
і права, став керівництвом до дії. Передусім це виявлення випадків кримінального
ухиляння від сплати податків. Людська жадібність штовхає людей на злочини:
хитромудрі, виверткі й хижі ділки вважають, що бюджет може поповнюватися
й без їхньої участі. А по-справжньому починають думати лише тоді, коли
їх вистежили, притиснули фактами, порушили справу про ухиляння від сплати
податків в особливо великих розмірах.
Ще одна мета — боротьба з порушеннями законодавства про
акцизний збір, припинення діяльності фіктивних фірм, які ростуть, неначе
погані гриби після дощу... Ми розшукали й вилучили підакцизних товарів
майже на двадцять мільйонів гривень. Це й відеоапаратура, і спиртні напої,
і сигарети, і одяг — чого либонь не везуть до нас, воліючи незаконно збагатитися!
Ось чому в нас особливе ставлення до «тіньових» структур.
За матеріалами податкової міліції столиці, в держбюджет
перераховано понад 108 мільйонів гривень. А це майже в півтора раза більше,
ніж 1997 року! Повернено майже три мільйони доларів, захованих за кордоном.
— «Тіньовики» йдуть усе далі в кримінальну тінь. Що протиставила
податкова міліція такій протиправній діяльності в Києві?
— Давайте конкретизувати питання. Заняття бізнесом, як
відомо, вимагає знання економіки, норм бухгалтерського обліку, правових
документів. А щоб обійти податкові «рифи», потрібні не просто елементарні
знання, потрібен високий рівень компетенції в різних сферах життя. Для
досягнення своїх цілей «тіньовики» наймають на роботу, а простіше кажучи
— перекуповують, найдосвідченіших бухгалтерів, юристів, економістів.
Співробітники відділу особливо важливих справ нашого управління,
котрі вивчають схеми «лівого» товарообороту, відстежили розгалужену торговельну
мережу, яка охоплює майже всі великі міста країни. В Україну з країн Балтії
контрабандним шляхом у широкому асортименті завозили продукти харчування.
Оптову торгівлю вели за готівку, без сплати податків. Для обліку й контролю
була своя, «чорна» бухгалтерія, для звітів у податкову інспекцію (а простіше
— для окозамилювання) — «біла». В останній оборот товару, ясна річ, не
відбивався, основні показники фінансово-господарської діяльності дорівнювали
нулю. А продуктові боси працювали потужно й солідно. Вони мали свої юридичну
й аудиторську фірми. Перша прикривала «тили», друга «підчищала» бухгалтерію,
тим часом як зі складів незаконно реалізували контрабандний товар. За нашими
підрахунками, оборот цього своєрідного концерну тільки в Києві становив
не менше мільйона доларів на місяць. Фахівці управління розробляють і використовують
на практиці методики розкриття злочинів, зокрема в банківській системі,
паливно-енергетичному комплексі, у боротьбі з фіктивними комерційними фірмами,
без яких тіньова економіка не може жити. Торік ми зупинили «роботу» близько
півтисячі таких фірм, діяльність яких полягала тільки в тому, що вони швидко
набивали свої кишені й випаровувалися. Припинено функціонування й декількох
комерційних банків, які сприяли таким фірмам-одноденкам. З банківських
рахунків списано в бюджет 15 мільйонів гривень. Проте, мабуть, найрезонанснішою
справою стала ліквідація найбільшого в столиці конвертаційного центру.
До його послуг вдавалися понад три тисячі комерційних організацій і держустанов.
Скільки грошей «прокрутили» на вулиці Уманській, можна уявити з «улову»
оперативників: тільки в момент проведення операції знайдено й вилучено
148 тисяч доларів, 125 тисяч марок і понад мільйон гривень...
— Розмах вражає. До речі, Анатолію Євгеновичу, як оцінюється
робота податкової міліції — за перерахуванням грошей у бюджет, за розкриттям
злочинів? Чи за їх недопущенням? Адже саме від запобігання злочинам і залежить
майбутнє держави.
— Давайте звернемося до закону. У перших його рядках чітко
визначено, що завданням податкової міліції є запобігання злочинам й іншим
правопорушенням у сфері оподаткування. І тільки після цього формулювання
йдуть слова — «їх розкриття». Тут, як то кажуть, двох думок бути не може.
Запобігали, запобігаємо і працюватимемо саме так. Торік ми перевірили в
Києві близько шести тисяч суб’єктів підприємницької діяльності. Хіба це
не робота з людьми, не боротьба за чистий бізнес, за нормальне ставлення
підприємця до закону?
Ну, а як оцінювати роботу податкової міліції? За перерахуванням
грошей у бюджет. Ті, хто в матеріальній скруті, хто місяцями чекає зарплату
чи пенсію, зрозуміють мене. З розрахунку на одного співробітника столичної
податкової міліції ця цифра становить майже 213 тисяч гривень за рік. Солідне
«підживлення» державного бізнесу, погодьтеся. І розслаблятися ми не збираємося.
