Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Хочу японський куточок...»

Нікітський ботсад вчиться самостійно заробляти
21 квітня, 2005 - 00:00

Нікітський ботанічний сад у Криму — один із найстаріших садів світу. Його засновано в 1812 році, а з 2000-го став Національним науковим центром України. Подивитися на унікальне зібрання природних рідкостей щороку приїжджає до 700 тисяч чоловік. Сад, колекція якого нараховує близько 50 тисяч видів, форм, сортів, гібридів квіткових, декоративних, субтропічних, плодових, горіхоплідних, технічних, ефірноолійних, лікарських та інших рослин, розкинувся вздовж Чорного моря на 6 кілометрів, а разом із степовими відділеннями та підвідомчими заповідниками займає 1100 гектарів. У структурі інституту 12 наукових відділів, один із найбільших у Європі гербаріїв, 4 ландшафтних парки, найстаріша в Криму бібліотека й науковий музей із дегустаційною залою. За час свого існування Нікітський ботанічний сад (НБС) ввів у культуру понад 360 видів рослин, а за останні 80 років тут виведено близько 800 нових сортів, 250 із яких районовано в різних країнах.

Але в 90-ті роки НБС, як і інші наукові установи, зазнав кризи. Розвиток господарства ботсаду було припинено. Ситуація ускладнилася тим, що частину території саду (безпосередньо біля моря) було самовільно зайнято під будівництво котеджів. Однак його колективу вдалося знайти вихід.

Валерій Єжов — 29-й директор Нікітського ботсаду за всю його майже 200-літню історію, доктор технічних наук, професор, академік Української аграрної академії наук. Він очолює колектив уже п’ять років, і під його керівництвом розроблено нову стратегію розвитку цього складного науково-виробничого господарства. На зламі століть настав новий етап розвитку «Нікіти». Просто збір й акліматизація в Криму унікальних рослин всього світу — вже вчорашній день.

— Сьогодні, з розвитком міст і селищ, приватних садиб, дуже активно пішли процеси озеленення, ландшафтного проектування, особливо на Південному березі Криму, — розповідає Валерій Микитович. — Ось уже п’ять років як ми сповідуємо дещо іншу ідеологію відносин із природою. Сьогодні все більше з’являється розсадників із розмноження декоративних рослин, причому вони орієнтуються на імпортний матеріал. Він дуже красивий і модний, але має один недолік: «імпорт» абсолютно не адаптований до наших умов. Якщо його тримати в горщичку і чітко виконувати рекомендації фірм (а вимоги бувають дуже суворими), тоді квіточка буде рости. Але спроба провести його через повний статевий цикл і отримати насіння для розмноження ні до чого не приводить. Адже західні фірми турбуються про те, щоб клієнт прийшов до них не один раз.

Тому спроба висадити ці рослини на Південному березі Криму без адаптації чи акліматизації призводить до їх загибелі. І споживачі зелених насаджень пересвідчилися: практика і наука Нікітського ботанічного саду стає все більш запитаною.

— Як змінилася діяльність саду за останні роки?

— Головний напрям роботи вчених сьогодні — ландшафтне проектування. Для цього у нас є унікальна база. По-перше, дуже великий колекційний фонд, у якому близько 19 тисяч видів рослин. На ньому базується наша творчість у сфері декорації та ландшафтної архітектури. По-друге, у нас збережено науковий потенціал, а сьогодні виникає потреба в комплексних дослідженнях. Скажімо, для вивчення грунтів у нас є відділ агроекології, обстеження рослинності — відділ дендрології. Все більш прикладними стають дослідження вчених із відділів квітникарства, захисту рослин, плодових культур, технічних і лікарських культур. Причому люди зараз хочуть, щоб об’єкти здавалися «під ключ». Приходять до нас і кажуть: «Хочу японський куточок». Або так: «Oсь тут хочу мексиканську ділянку, а тут, щоб було як у нашому степу». І все це ми можемо зробити — в НБС є ланка, яка ці роботи виконує. Були навіть прецеденти, коли пересаджували дорослі дерева, хоча це дуже складна операція. Таким чином, ми впровадили метод роботи на замовлення: все залежить від бажання клієнта.

— Над чим зараз працюють вчені в «Нікіті»?

— Генеральне завдання — збереження і поповнення біорізновидності рослинного світу. Але до його вирішення ми йдемо кількома шляхами. По- перше, вибираємо нові рослини та вивчаємо їх у наших умовах. Щороку ми вводимо до колекції 20—30 видів, однак зараз немає грошей для дорогих експедицій, і поповнення йде тільки за рахунок обміну насінням і сортами власної селекції. — Щороку «Нікіта» отримує від 5 до 10 свідоцтв на нові сорти плодових або квітучих рослин. Тільки за останні п’ять років виведено приблизно 50 нових сортів різних рослин.

Наші вчені проводять величезну роботу із укріплення заповідників у Криму. Крім заповідника «Мис Мартьян», ми ще займаємося двома заповідниками — Опукським і Казантипським на Керченському півострові. Важливий напрям роботи — біотехнологічні дослідження. Це абсолютно нові розробки з отримання безвірусного рослинного матеріалу. Активно працюють наші біохіміки, які вивчають, які саме біологічно активні речовини містяться в наших рослинах. Ось ми говоримо «корисно», а що саме корисне в тій чи іншій рослині? І як її застосувати? Щоб відповісти на це запитання, ми ведемо розробки в галузі харчових продуктів і ефірних олій. Наш Торговий дім вже випускає понад 150 найменувань власної продукції, яку використовують у цій галузі…

— Які проблеми доводиться зараз долати колективу?

— Проблем сьогодні багато. Хочa фінансування останнім часом покращилося, 2,5 мільйона гривень на рік бюджетного фінансування недостатньо для роботи. Щоправда, внаслідок перебудови напрямів діяльності ми навчилися заробляти приблизно 5,5 мільйона гривень на рік, стільки ж дає і наш Торговий дім. Наукові підрозділи безпосередньо на госпдоговорах заробили в минулому році трохи більше 300 тисяч гривень. Тепер ми вже можемо їздити у відрядження, а також купувати нову техніку, реактиви, обладнання.

— Кажуть, є випадки незаконного будівництва на території ботанічного саду?

— Так, проблеми є. Деякі невикористані ділянки землі у нас забрали під будівництво. Але в той же час ці факти прискорили визначення правового статусу саду. НБС вже отримав держакт на землю. Зараз готується документація з визначення статусу наших володінь. Це буде документ про природно- заповідний фонд Нікітського ботанічного саду, в якому буде чітко визначено, що у нас є заповідного, а що нижче за рангом. Позначено кордони заповідника і чотирьох парків. Інші ділянки використовуватимуться для наукової, господарської, дослідницької, комерційної діяльності.

— А яким ви бачите майбутнє Нікітського ботанічного саду?

— Нами вже розроблено програму підготовки до 200-ліття Нікітського саду, вона розрахована на сім років. Програму подано в Академію аграрних наук, за нею буде постанова уряду. Програму розраховано на інвестиції в 60 мільйонів гривень, але половину цієї суми ми беремо на себе. Внаслідок її виконання ботсад має вийти на світовий рівень досліджень і розвитку. Але для цього нам треба багато переробити. По-перше, посилити технічну базу науки. Гадаю, через два-три роки ми пошлемо нову експедицію. Для нас дуже важливо реконструювати наш розплідник. Він досить багатий і різноманітний, але технічно дуже відсталий. Крім того, прогнози показують, що відвідуваність саду зростатиме. Однак, вже зараз виникають транспортні проблеми. Тому планується будівництво підвісної дороги, реконструкція транспортної системи. Відомо також, що сад страждає від нестачі води. Проблему вирішено поки що частково — побудовано один ставок, але для повного забезпечення поливами потрібне ще одне водоймище. Ми часто проводимо виставки квітів та інших культур, але іноді доводиться робити їх із зрізаних рослин, а це послаблює враження. Тому ми закладаємо ділянку для демонстрації наших колекцій, там вже виконано ландшафтне проектування. У важкому становищі знаходяться наші степові підрозділи — степове відділення і помологічна станція під Севастополем. Складність у тому, що вони завантажені колекцією плодових культур і через це не мають господарської віддачі. Ми збираємося перерозподілити колекцію між підрозділами та допомогти степовому відділенню й помологічній станції займатися наукою з більшою віддачею.

Микита КАСЬЯНЕНКО, Ялта — Сімферополь. Фото з архіву Нікітського ботанічного саду
Газета: 
Рубрика: