Олександр МОРОЗ, лідер Соціалістичної партії України:
— Торік у будинку прорвало трубу й залило кілька квартир. Нам теж не пощастило. Мали силу-силенну клопоту, довелося робити косметичний ремонт. Поруч з нами живе колишній врач-фізіотерапевт, викладач Інституту фізкультури. Ми знайомі майже 20 років. Якщо треба комусь допомогти, то звертаємося один до одного. Хоча за сіллю й сірниками до сусідів не ходжу. Думаю, що в кожній сім'ї є сьогодні цілий стратегічний запас подібних товарів. Нині будь-який гість нікого не застане зненацька, адже комерційні кіоски працюють цілодобово.
Григорій ОМЕЛЬЧЕНКО, член фракції «Незалежні»:
— У нашому будинку переважно живуть нинішні й колишні співробітники МВС. Тому ніяких конфліктів у нас немає й бути не може. На Різдво і старий Новий рік ходимо до сусідів по нашому поверху колядувати. Адже є прикмета: «Якщо першим у новому році до оселі зайде чоловік, то вдалим буде весь рік». Ми цю традицію намагаємося не порушувати.
Георгій КРЮЧКОВ, член ЦК КПУ:
— За своє довге життя я змінював квартири часто. Переїжджав по службі: Запоріжжя, Москва, Одеса, Київ. Зараз настав такий час, що можна прожити й не знати, хто в тебе через стінку живе. Щоправда, з теперішніми сусідами я добре знайомий. Ми не близькі друзі, на пироги один до одного не ходимо, хоча співіснуємо без конфліктів. Онуки можуть побитися, але старші не втручаються в їхні «розбірки». Діти подуються — і знову граються разом. Будинок у нас на Печерську. Місце престижне. Почали з'являтися нові обличчя — «круті» з охоронниками. Вони дивляться на нас зверху вниз. Із подібними людьми я не спілкуюся. Доводиться терпіти місяцями незручності: сміття в парадному, грюкіт і запах фарби й лаку.
Володимир ФІЛЕНКО, народний депутат:
— У своєму під'їзді знайомий із 20 сім'ями. А спілкуємося тісніше з трьома: Гавриловими, Кондряковими й Матійками. Це колишні депутати XII скликання Верховної Ради. Наші дружини спілкуються частіше, а ми, внаслідок зайнятості, рідше. Набридло терпіти бруд і ходити з ліхтариком через розбиті лампочки. Зібрали з сусідами у складчину гроші й найняли трьох бабусь. Вони стежать за порядком, прибирають і охороняють мешканців не від бандитів, а від шпани й бомжів. Я вважаю, що це краще, ніж дошкуляти жеку проханнями про наведення порядку в парадних. Усе в наших руках. Головне — захотіти змінити свій побут на краще.
Ось такі вони, наші політичні сусіди, поза залом засідань та іншими протокольними заходами.
