Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Хрест над озером смерті

7 червня, 2002 - 00:00

Його встановлено на березі Прип’яті біля одного з найпівнічніших сіл Волині. Тут, біля села Щедрогір, річка має набагато ширше, ніж деінде, русло, тому його здавна прозивають «озером». І саме тут у далекому 1944- му вирішили здійснити переправу солдати з 207-ї дивізії польської Армії Крайової. Фронт проходив тоді якраз по Прип’яті, тож зліва на «жовніжів» чатували німці, а справа – радянські війська. Тепер поляки, звичайно, стверджують, що мали намір приєднатися до радянських воїнів, але істинні причини бойні, що розгорнулася тут майже 60 років тому, потонули у річці історії. Фактом залишається те, що ледь поляки почали переправу, по них із кулеметів вдарили фашисти, а радянські війська, почувши постріли з ворожого боку, вдарили і собі...

Невідомою залишається цифра загиблих. За одними даними, їх було дві сотні, потім чотири, а нині колишні бійці Армії Крайової, яких з 207-ї дивізії у живих залишилося тільки 28, називають цифру 750. Голова Ратнівської районної ради Микола Лукашик каже, що якою б не була істинна цифра загиблих, усе це були молоді хлопці, від яких не лишилося дітей...

Місцева влада створила усі умови, аби польські ветерани та родичі і близькі розстріляних в «озері» вояків АК змогли своїми автобусами вільно перетнути кордон і добратися до місця трагедії. Оскільки до берега, де встановлено пам’ятний хрест, два кілометри ґрунтової дороги, зовсім немічних і втомлених підвозили мікроавтобусами; накрили полякам і стіл із прохолодними (на дворі ж спека!) напоями. Три ксьондзи відслужили месу...

Місцевого ж населення на урочистість зійшлося більше, ніж приїхало поляків, хоча діяльність Армії Крайової на волинських теренах оцiнюється неоднозначно. Відомо ж, що девізом її вояків були слова: «Польська від можа до можа!» («Польща від моря до моря!»); створена вона була польським урядом, котрий після завоювання Гітлером і Сталіним Польщі переїхав до Лондона, звідки й управляв Армією Крайовою. На Волині їх називають «польською партизанкою», бо були це загони на зразок нашої УПА. Як відомо, УПА стверджувала, що боролася за незалежність України. Солдати колишньої польської «партизанки» на щедрогірських урочистостях говорили, що тоді, у 1944 му, на теренах Волині вони «вели визвольну боротьбу за незалежність Польщі»...

Наталія МАЛІМОН, Волинська обл.
Газета: 
Рубрика: