У Черкасах закінчив роботу Міжнародний симпозіум «Тарас Шевченко і європейська культура», в якому взяли участь директор Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка Микола Жулинський, академік Іван Дзюба, професор із США пані Мар'яна Рубчак та багато інших відомих шевченкознавців. Захід, приурочений до 185-річчя Кобзаря, засвідчив, крім іншого, глибоку стурбованість науковців поверховим, популістським підходом до вивчення творчого спадку поета, його ролі у відродженні національної свідомості українців. В той же час Тарас Шевченко є, можливо, чи не єдиним спільним чинником, здатним за сьогоднішнього хаосу об'єднати всю нашу ряснопартійність, багатовекторність та різноконфесійність в єдине русло й згуртувати націю задля чим скорішого входження до Європи, приналежність до якої в більшості українців асоціюється з модним слівцем «євроремонт». Доповіді, що прозвучали на симпозіумі, відкривають для нас незнайомого Кобзаря, ставлять його до ряду європейських і світових геніїв. Поет і досі в дорозі. Він іде до нас із Європи, із цілого світу. Щоб забрати нас із собою. Євген БРУСЛИНОВСЬКИЙ, «День»
Швидка допомога потребує фінансової ін'єкції
Скрутна ситуація склалася на станції «швидкої допомоги» у Сумах. Екстреній допомозі на колесах нині надається лише 30% коштів, необхідних для нормального функціонування «швидкої». Усі вони йдуть на придбання медикаментів, пально-мастильних матеріалів та на зарплату. На решту ж невідкладних потреб станції грошей катастрофічно не вистачає. В результаті цього, скажімо, в даний момент обласний центр з трьохсоттисячним населенням обслуговує лише 12— 15 карет «швидкої допомоги». На місце виклику, як правило, вони приїжджають за 40—45 хвилин, бо не встигають реагувати на дзвінки тих, хто терміново потребує медичного втручання. Вже не йдеться про укомплектованість бригад «швидкої» необхідним обладнанням, без якого в багатьох випадках обійтися просто неможливо. Тому виконуючий обов'язки головного лікаря «швидкої допомоги» Григорій Салій почав наполегливо стукати у двері владних інстанцій міста. Після цього на станції побували депутати комісії з охорони здоров'я міської ради. Вони, зокрема, схвалили ідею медиків розробити цільову програму. Сергій ХАНІН, «День»
Дніпропетровські німці ходять до дитсадка
На відсутність приміщення й необхідних коштів скаржилися послу ФРН в Україні Ебергарду Гайкену представники обласної громади німців під час його візиту до Дніпропетровська. На зустрічі з послом вони розповіли, що 250 членів місцевої громади змушені збиратися на свої заходи у приміщенні... дитсадка й, сидячи на дитячих стільчиках, обговорювати національні проблеми. Через відсутність приміщення цього року у дніпропетровських німців ледве не зірвалося святкування Великодня. Представники громади вже зверталися до влади, але отримали відповідь, що в місцевому бюджеті грошей на допомогу національним меншинам (незважаючи на існуючі закони й постанови) просто немає, важко нібито й знайти приміщення для офісу. З цього приводу Ебергард Гайкен зауважив, що Україна й Німеччина ще рік тому підписали відповідну угоду. Однак, ознайомившись із становищем на місцях, він змушений констатувати, що «подібні проблеми існують і в інших містах». До речі, німецький посол так і не зміг дізнатися, скільки ж німців нині проживає на Дніпропетровщині. Щодо цього в общини є лише дані десятирічної давності! Вадим РИЖКОВ, «День»
Брухт йшов до Туреччини
Працівниками податкової міліції спільно з представниками Мінпромполітики під час операції «Брухт» виявлено незареєстрований пункт прийому брухту чорного металу в річковому порту імені Леніна в Запоріжжі. На причалі №7 прийом брухту за «готівку» без якихось документів здійснював представник товариства з обмеженою відповідальністю дніпропетровської науково-виробничої фірми, якої в природі взагалі не існує. Представником фірми був громадянин Чеченської республіки, який незаконно перебував на території України. На причалі знаходилося понад 2,5 тисячі тонн брухту, що завантажувався на теплохід «Аккерман» (порт прописки м. Бєлгород-Дністровський) для відправлення до Туреччини. На момент перевірки на теплохід уже було завантажено понад 150 тонн металу. У громадянина Чечні вилучено бланки накладних, приймально-здавальних актів з печатками неіснуючої фірми й 19,6 тис. гривень, що призначалися для розрахунків із здавальниками брухту й командою теплохода. Ящик з грошима було виявлено в його особистому «Мерседесі». Варто відзначити, що фрахтування баржі для походу до Туреччини й назад коштує $19 тисяч. Брухт описано, теплохід затримано. З початку року це вже п'ятий випадок припинення діяльності нелегальної фірми. Віктор ПУЖАЙЧЕРЕДА, «День»
Навчання — свiтло, навiть у суцiльнiй темрявi
Більшість харківських вищих учбових закладів незабаром буде відключено від електромережi. Виняток становлять Харківський державний університет і технічний університет електроніки. Перший отримав відстрочку через те, що його борги менші, ніж у інших. Другому «Харківобленерго» відстрочив санкції тому, що тут зібрався традиційний радіотехнічний форум молодих вчених і студентів України, Росії й Білорусі. Ці санкції зовсім не означають, що в «Харківобленерго» працюють суцільні мракобіси. Та відключати доводиться не тільки вузи, а й бібліотеки й військові частини, що не стоять на бойовому чергуванні. Адже 407 юридичних осіб-платників винні 214 мільйонів гривень за використану електроенергію. Ще більше — населення. Щодня фахівці обленергозбуту відключають по 300 квартир. Населення протидіє. В народних судах розглядається чи готується до розгляду 86 кримiнальних справ за фактами розкрадання електроенергії й нападу на працівників енергозбуту. Як повідомив заступник голови правління АТ «Харківобленерго» Сергій Кірик, відтоді, як Генеральна прокуратура заборонила бартерні розрахунки за електроенергію, оплата припинилися взагалі. Михайло БІДЕНКО, «День»
Шелест купюр триває
«Долари, марки...» — шелестять купюрами, наче дерева осіннім листям, беруть перехожих за поли валютні міняйли біля ринків, офіційних обмінних пунктів у Хмельницькому. «Одного з них, міняйл, узяли наші працівники, коли той продавав 400 доларів США за курсом 4,21 гривні за долар», — повідомив кореспондентові «Дня» про одну з перших перемог над «учасниками незаконних операцій з валютними цінностями» Віктор Чиж, працівник управління податкової міліції ДПА в Хмельницькій області. Крім «чорного» курсу, це затримання пролило трохи світла й на обсяги капіталів, що «крутяться» у руках міняйл. У «простого» 30-річного Бориса М. вилучено 22400 доларів США, 19 тисяч німецьких марок, 10 тисяч гривень. «Затриманий пояснює, що купив валюту в одному з банків столиці», — продовжив В.Чиж. Він дивується, що в одного офіційно непрацюючого так багато валюти. Каже, що проти Бориса М. порушено кримiнальну справу за ознаками ст. 80 ч. 1 Кримінального кодексу України. Одначе сьогодні гурт міняйл спокійно продовжує шелестіти купюрами на цьому ж місці, де «взяли» Бориса М. Михайло ВАСИЛЕВСЬКИЙ, «День»
