Стрімкий розвиток новітніх комп’ютерних технологій, науки, техніки набагато полегшив життя людини на Землі: повністю замінив ручну працю, яка переважала протягом століть, на працю технічного характеру, коли ті ж руки виготовили засоби, котрі прискорили виробництво необхідної продукції. Сучасній людині не потрібно «вручну» обробляти землю, добувати вогонь та паливо, шити одяг та конструювати засоби для пересування. Колись, в далеку давнину, винахід повітряної кулі, літака, потяга, автомобіля, телефону, радіо та телебачення було чимось надзвичайним, незрозумілим, дивовижним. Тепер усі ці речі настільки увійшли в побут кожного, що ми навіть не помічаємо їх навколо. Причина лише єдина — людство перегорнуло нову сторінку історії, де широкої популярності набувають матеріальні та технічні цінності, а такі речі, як мораль, віра, любов та мир відходять на задній план. Людину XXI століття ототожнюють з масовою комп’ютеризацією та озброєнням, клонуванням, розвитком тероризму, матеріальним збагаченням, жадобою влади та війни. Що слід чекати вже через сто років такого способу життя? Відповідь однозначна: людина власними руками знищить себе і все живе на планеті!
Ми перестали читати книжки, відвідувати бібліотеки, музеї, театри та кінотеатри, ми забули про справжні, натуральні людські почуття та емоції. Усе це ми замінили комп’ютером та Інтернетом, де проводимо більше половини свого життя; не знаємо, що таке справжнє, живе спілкування з людиною, справжні відчуття від перечитаної книжки в оригіналі, а не на дисплеї, від переглянутої вистави чи кінофільму. Це неозброєним оком не помітно, але людина деградує у своєму культурно-духовному розвитку, повністю зливається з техногенною сферою і міняє свiй ум, душу та серце на т.зв. «електронний сурогат», який замість неї мислить та відчуває. Невдовзі ми перетворимось на роботів чи зомбі, які здатні лише сприймати, а не осмислювати інформацію. У такому разi людська цивілізація приречена на вимирання, якщо не встигне задуматись над своїми вчинками і не зуміє вдало поєднати в собі найкращі інтелектуальні та духовні потреби.
Нещодавно набула широкого розголосу вимога американських вчених-медиків про узаконення та легалізацію клонування людини. Я дуже радий, що вона не знайшла підтримки у американського президента та досить неоднозначно була сприйнята світовою спільнотою. Сильні світу цього в особі іноземних науковців намагаються в черговий раз посіяти ворожнечу між церквою та наукою. Якщо ми хоча б частково дозволимо прогресувати такому винаходу, як клонування, то наражаємо себе на фатальну небезпеку. Суть цієї небезпеки дуже проста: факт природної появи людини поступово відходить на задній план, зникає віра у Всевишнього, поширюється серед суспільства хвиля атеїзму, а досліди з клонування відомих історичних постатей викличуть загрозу міжетнічних та расових конфліктів.
Тепер ніхто не дивується, коли в черговий раз чує по радіо і телебаченню або ж читає на шпальтах газет інформаційні повідомлення про масові терористичні акти в різних куточках світу. Слова — «тероризм», «зброя», «кровопролиття» та «війна» стають темами для розмов не лише у вузьких колах політичної еліти, але й жваво обговорюються в суспільстві. Події 11 вересня 2001 року в США значно посприяли змінам політичної атмосфери світу і вкотре довели, що жодна держава у світі, незалежно від своєї військової чи економічної могутності, не захищена перед обличчям терору. Людина, якою керує жадоба влади та багатства не зупиниться ні перед чим, вона бере до рук зброю і йде жорстоко вбивати інших людей. Навіть віра у вищі небесні сили не зупиняє таких людей, про що свідчать військові сутички на «священній землі» — в Єрусалимі та Віфліємі. Але, як бачимо, жодних кроків до боротьби з мілітаризацією світу з боку супердержав не робиться. Сполучені Штати, котрі «на власній нації» відчули зло терору, продовжують вести агресивну дипломатичну політику щодо Росії та країн Близького Сходу. Тисячі невинних людських жертв під час воєнної антитерористичної операції в Афганістані ніколи не будуть виправданням для американського народу і ніколи не стануть засобом для викорінення воєнних настроїв у світі.
Якщо ми й надалі дозволятимемо матеріальним цінностям переважати над культурними та духовними ідеалами, то портрет людини XXI століття не зміниться. Вона назавжди забуде про мир та злагоду, про добро та любов, про віру і надію, вона загине, зникне з лиця Землі. Вона зробить це власними руками!
