Лише 3% загальної території Донецької області займають природно-заповідні фонди, які незабаром планують об’єднати в одну екологічну мережу Донеччини. Ця мережа стане частиною загальнонаціональної мережі, яка створюється з урахуванням усіх вимог екологічної безпеки. Зараз ця робота є особливо актуальною, оскільки зовсім нещодавно Україна приєдналася до ряду міжнародних конвенцій, які передбачають збереження природи в природному вигляді, а також примноження її багатств. У зв’язку з цим у нашій країні вже діє загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000—2015 рр., яку було розроблено відповідно до рекомендацій Всеєвропейської стратегії збереження біологічної та ландшафтної різноманітності (1995 р.). Ця програма передбачає вдосконалення українського екологічного законодавства, що на сьогодні є єдиним способом порятунку багатьох природних об’єктів, які поступово гинуть від негативних впливів на екологію країни.
Як відомо, екологічну ситуацію на Донеччині не можна назвати доброю. Тут вже давно існує проблема з вивозом та утилізацією сміття, а 90% усіх звалищ регіону не відповідають нормам екологічної безпеки. Окрім того, стан екологічної сфери гіршає просто на очах. Лише у вересні поточного року внаслідок спеціальних перевірок Держуправління екоресурсів у Донецькій області оштрафувало 165 посадових осіб підприємств, чия діяльність негативно впливає на стан довкілля. При цьому їм було пред’явлено штрафів на суму 10695 грн. і позовів на суму 5399 грн.
Окрім того, фахівці зазначають, що діяльність багатьох підприємств негативно впливає не лише на довкілля загалом, але й на загальний стан нечисленних природно-заповідних територій області, яких у Донбасі і так залишилося небагато. Найхарактернiшим прикладом у ситуації, що склалася, може служити загальна проблема прибережних районів біля Азовського моря. За даними того ж таки Держуправління екоресурсів, ще минулого року в ході перевірки Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча було зафіксовано наднормативний викид забруднювальних речовин, збитки від якого довкіллю було оцінено на суму 10 млн. грн. Передусім ці викиди «ударили» по прибережних територіях. Цього року управління також проводило подібну перевірку, однак, як повідомляє його прес-служба, заміри виявилися зірваними, оскільки під час їхнього проведення основні промислові потужності заводу було зупинено чи вони працювали не на повну потужність, що перешкоджало отриманню об’єктивних даних.
Дивує та легковажність, з якою донеччани ставляться до екології. За словами вчених, у прибережних районах зараз почалося активне будівництво різних об’єктів, які часто встановлюються самовільно і на заповідних територіях. На думку новоспечених підприємців, саме там зручніше за все розташовувати свої об’єкти, оскільки території ще до кінця не освоєно більш удачливими конкурентами, та й взагалі їхні нові «власники» вважають їх просто «покинутими». Зупинити цей процес зараз практично неможливо. При цьому відходи будівництва майже не вивозяться, а все сміття та бруд залишаються на заповідних територіях. Наприклад, подібна сумна доля спіткала одне з унікальних місць Донеччини — острів Ляпіна, який лежить у Азовському морі — доволі близько від берега. Вже давно всю відстань між островом і берегом засипано будівельним сміттям. Враховуючи це, екологи почали виставляти спеціальну охорону біля заповідних місць, і оточувати колючим дротом усі доступи до них — лише так, на їхню думку, сьогодні можна врятувати унікальні райони й фауну, багато видів якої занесено до Червоної книги.
Проблема акваторії Азовського моря нещодавно обговорювалася на засіданні Координаційної ради з питань формування національної екологічної мережі в Донецькій області. На засіданні було оголошено про початок роботи з відновлення деяких регіональних парків і заповідних територій. Зокрема, що стосується Азовського моря, то в найближчому майбутньому в області має з’явитися національний природний парк «Меотіда», загальною площею 15 тис. га, який охоплюватиме відразу декілька приморських районів. Як повідомив директор «Меотіди» Геннадій Молодан, уже зараз цей парк є природоохоронною установою місцевого значення, однією з головних завдань якого є збереження залишків популяції риб, які водяться в Азовському морі, а також популяцій рідкісних тварин у прибережних районах. Розробка цього проекту вже розпочалася: парк створюється при фінансовій підтримці Всесвітнього екологічного фонду в рамках проекту «Збереження біорізноманітності в Азовсько Чорноморському коридорі.
Більше того, в найближчому майбутньому регіональний парк перетвориться на національний, і ця зміна статусу дозволить йому набагато більш ефективно працювати на відведеній території, що раніше було неможливо. Наприклад, як зазначив Г. Молодан, минулого року паркові було виділено 8 млрд. грн. від Світового банку, однак «Меотіда» не змогла скористатися цими коштами, бо не було створено і належно зареєстровано заповідні об’єкти. Тепер же, з отриманням нового статусу, національний парк зможе освоювати всі кошти, які надходять, а окрім того, поліпшити свою систему контролю за екологією. Зараз, за словами Г. Молодана, існуючий у області ланцюжок контролю досить громіздкий: стан одного лише Азовського моря контролюється майже 10 ма різними органами, якінамагаються регулювати різні процеси й часто просто дублюють один одного.
На зміни чекають й інші парки та заповідні території Донбасу, яких у області нараховується понад сто. Особливе місце в цьому перелікові посідають регіональні ландшафтні парення. Як планується, площа цих земель поступово збільшуватиметься, що сприятиме збереженню їхнього природного стану та всієї різноманітності флори й фауни, а також стане першим кроком до формування їхньої єдиної територіальної системи, яка забезпечуватиме збереження природних екосистем і поступове загальне поліпшення стану довкілля Донеччини.
