У Дніпропетровську вирують пристрасті навколо обвального підвищення тарифів на комунальні послуги. Влада міста постановила з 1 грудня майже втричі збільшити розмір квартирної плати.
Підвищити тарифи на квартплату влада Дніпропетровська вирішила ще влітку, посилаючись на одну з постанов уряду Ю. Тимошенко (№560 від 12.07.05). Проте розрахунки фахівців житлокомунгоспу здалися підозрілими навіть депутатам міськради. Намір підняти квартплату обурив і багатьох городян. Тим паче що якість самих послуг комунальних підприємств, незважаючи на неодноразове підвищення тарифів у минулому, ніскільки не поліпшувалася, а навпаки, з року в рік ставала дедалі гіршою. Так чи інакше, але питання про підвищення дніпропетровська влада вирішила відкласти, а тарифи перерахувати та економічно обгрунтувати.
Новий проект підвищення квартплати «дозрів» уже восени. Він передбачає майже триразове подорожчання послуг комунальних підприємств — у середньому з 37 до 98 копійок на квадратний метр житла, залежно від його категорійності. При цьому сам список послуг скорочується вдвічі. Наприклад, прибирання й вивіз листя восени або снігу взимку тепер проводитимуть за окрему плату. Не входить до обов'язків комунальників і прибирання підвалів, технічних поверхів, дахів і люків, ремонт дитячих і спортивних майданчиків, поливання клумб і газонів, а також чищення дворових туалетів. Усе це мешканцям, очевидно, треба робити самим, стаючи помічниками двірника, або наймати тих же комунальників, але вже за іншими розцінками. Проте не можна не зазначити, що міська влада внесла й деякі позитивні зміни — надалі з мешканців перших поверхів у багатоквартирних будинках не стягуватиметься плата... за користування ліфтом.
Для того, щоб «проштовхнути» рішення про підвищення квартплати, керівництво міста розгорнуло в місцевих ЗМІ широку «роз'яснювальну» кампанію, головним аргументом якої була необхідність підвищити зарплату працівникам комунальної сфери. Дещо пізніше міський голова Дніпропетровська Іван Куліченко виступив ще з однією ініціативою — він пообіцяв, що готовий взяти на бюджетне фінансування вивіз і утилізацію побутового сміття, зробивши для городян певне полегшення. Проте заяву мера багато дніпропетровців розцінили як передвиборний трюк. Можливо тому, відкинувши загравання, влада міста несподівано сповістила, що рішення про підвищення тарифів — з 1 грудня набере чинності. Мовляв, юристи, які вивчили нормативну базу, дійшли висновку, що реалізувати згадану постанову Кабміну має право виконком міськради, якому нема чого виносити це питання на депутатську сесію.
Такий маневр міських чиновників неабияк розлютив дніпропетровців — причому не лише простих городян, а й багатьох депутатів міськради. У день сесії з ініціативи опозиції — місцевого керівництва СДПУ(О) і Компартії України — в центрі міста зібрався багатолюдний мітинг, учасники якого вимагали від мера І. Куліченка пояснень. Зокрема, відзвітувати про те, що зроблено за програмою реформування ЖКГ, ухваленою ще три роки тому, — де обіцяна реорганізація комунальних підприємств, встановлення лічильників води й тепла, укладення договорів з індивідуальними споживачами послуг?
На подібні запитання міський голова, який збирається балотуватися на новий термін, відповідати перед присутніми не став. Підвищення тарифів на квартплату він прокоментував вельми своєрідно, заявивши, що «дніпропетровці витрачають на оплату розмов по мобільних телефонах утричі більше». Безрезультатною виявилася й спроба опозиції внести питання про тарифи на обговорення — слухняна більшість народних обранців відмовилася включити його до порядку денного. Лише після того, як із залу вийшли представники двох фракцій, а комуністи закликали городян до акції громадянської непокори, мер Дніпропетровська пішов на поп'ятну, пообіцявши поки не публікувати рішення міськвиконкому про підвищення тарифів у пресі та запропонував депутатам зустрітися «за круглим столом». За іронією долі, вже наступного дня комунальне господарство Дніпропетровська зазнало нового удару — тепломережа, заплутавшись у боргах за газ і електрику, відключила городянам гарячу воду й знизила подачу тепла, вже вкотре поставивши їх перед трагікомічним вибором — платити чи не платити за ненадані послуги, тим паче що їх, як і раніше, ніхто не гарантує.
