Освіта — це товар, і за нього комусь завжди потрібно платити. Це було лейтмотивом відео-інтернет-конференції проекту «Міст» компанії «Інфо-сервіс-груп». Цей проект спрямований на подальшу демократизацію суспільного життя в Україні, залучення громадян до сучасних технологій, підтримку сприятливого іміджу нашої країни на світовій арені. Конференція відбувалася протягом двох годин у режимі реального часу і створювала досить жорсткі умови для гостей — міністра освіти і науки України Василя Кременя і представників керівництва Київського національного і Європейського університетів, а також президента ВНЗ «Національна академія управління». Запитання надходили як до, так і під час проведення конференції. Їх було так багато, з усіх кутків України, що відповісти на все за відведений час не уявлялося можливим. Тільки з Дніпропетровська до початку конференції надійшло близько вісімдесяти. А в Запоріжжі в одному з вищих навчальних закладів встановили у залі великий екран, на який транслювалася конференція у прямому ефірі.
Обговорювалися теми, що зачіпають інтереси як самих учасників освітнього процесу, так і нашої держави загалом. Українська система освіти розглядалася у процесі її нинішньої модернізації. Зазначалося, що раніше освіта спрямовувалася на формування якісного виконавця, який має енциклопедичні знання, а сьогодні — вимушена перебудовуватися на виховання творчої самодостатньої особистості, яка зможе продовжувати самостійно вчитися, жити і працювати. Підкреслювалося, що вже не переваги і недоліки тієї чи іншої освітньої системи слід обговорювати, а конкурентоспроможність освіти, яка зможе забезпечувати конкурентоспроможність країни. Проте така значуща для України сфера, зі слів міністра науки і освіти Василя Кременя, фінансується державою тільки на 14% від необхідного, і це разом із середньою та вищою освітою, а тільки вища — і того менше.
Різні аспекти фінансування вищої освіти і стали головною темою обговорення. Хтось висловив припущення про можливе фінансування державою виключно малозабезпечених громадян. Однак в Україні склалася така система оплати отримання вищої освіти, коли її безкоштовне отримання для студента залежить від набраних у конкурсі балів. А у Німеччині кожен, хто отримав базову 13-літню освіту, може вчитися далі безкоштовно, а у США — за вищу освіту платити треба дуже дорого, в Китаї — і держава, і кожен студент платять приблизно порівну. Василь Кремень підкреслив, що сьогодні отримання вищої освіти — не тільки підготовка конкретного фахівця, а й етап у розвитку особистості.
Подальший розвиток такої форми фінансування вищої освіти як довгострокові пільгові кредити, що розраховані на пільгову категорію абітурієнтів, сьогодні залежить від повернення держбюджетом десяти мільйонів гривень. Вилучені кошти МОН має намір надіслати до кожного вищого навчального закладу України. Усвідомлення того, що фінансування державою цієї сфери більш, ніж недостатнє, можливо, і породило дуже цікаве запитання — «Чи можна визнати банкротом державний навчальний заклад?» Міністр освіти і науки вважає, що освіта — специфічна сфера та її не можна механічно прирівнювати до виробництва, вона покликана вирішувати соціальні завдання, а не заробляти гроші.
У механізмі формування цін за навчання у недержавному навчальному закладі, як сказав ректор Європейського університету Іван Тимошенко, все вирішує податок, недержавні навчальні заклади мають усі атрибути державних вищих навчальних закладів, видають державний диплом, а оподатковуються як підприємства. «Податок в Україні не є прибутком за світовими стандартами. Це породження радянської системи. У нас оподатковується розвиток інвестицій. Із тисячі доларів, на які купується комп’ютер, триста доларів треба віддати державі, 30 відсотків платиться, якщо ремонтується дах. Тут йде одна накрутка на іншу. Оподаткування прибутку соціальної сфери, що задовольняє соціальні потреби, — це суто українське явище», — сказав Президент ВНЗ «Національна академія управління» Сергій Єрохін. Щодо закордонних інвестицій у приватні вищі навчальні заклади України Сергій Єрохін повідомив, що вони відсутні і що загалом за 10 років зарубіжних інвестицій було вкладено на 3,5 мільйонів, головним чином у харчову промисловість і торгівлю.
Навчальні заклади України мають фахівців з усіх предметів, але МОН готове сприяти і запрошенню іноземних фахівців. Зараз у навчальних закладах нашої країни працює декілька сотень американців, мають досвід роботи із зарубіжними викладачами і Києво-Могилянська академія, і Європейський університет. Ректор Європейського університету Іван Тимошенко вважає, що запрошувати фахівців із-за кордону слід надто обережно, особливо з маркетингу та менеджменту, оскільки ті вчилися по-іншому і не знають наших умов.
Міністерство освіти і науки настійно рекомендує знизити аудиторні заняття студентів до 30 годин на тиждень і нагадує про обмеження навантаження викладачів, згідно із Законом «Про вищу освіту», для викладачів вищих навчальних закладів 1-2 рівня до 760 годин на рік, 3-4 рівня — 900. А скорочувати цих викладачів ніхто не збирається, можливо, що їм доведеться більше уваги приділяти керівництву самостійною роботою студентів. Захист права інтелектуальної власності педагогів як результатів їхньої роботи зі створення методичних рекомендацій, електронних конспектів і тому подібного на сьогодні перебуває тільки у стадії розробки. А права закордонних власників інтелектуального продукту в плані легалізації комп’ютерного програмного забезпечення для навчальних закладів нам доводиться враховувати негайно. МОН підписало угоду про те, що до кінця року нам буде надано програми і матеріали для навчальних закладів для використання в Україні, співпраця зі Сполученими Штатами у цьому напрямі продовжиться, але спочатку оцінять її ефективність. У зв’язку з розвитком сучасних технологій закономірно виникло запитання про можливу заміну стаціонарної форми навчання дистанційною. Сергій Єрохін у цьому плані висловився надто категорично: «Дистанційна освіта має допоміжне значення. Інтелект виховується тільки інтелектом, без спілкування «студент — професор» навчання не буде, ми не навчимо мислити». У Київському національному університеті імені Т. Шевченка на сьогодні не планується дистанційне навчання з видачею диплома державного зразка.
