Мова йтиме про цікаву й талановиту людину – художника Віктора Гострого та його подвижницьку багаторічну працю по прикрашанню одного із мікрорайонів Києва – Русанівки, яку ще називають київською Венецією.
Ось вже майже 15 років поспіль художник розмальовує занедбані стіни будинків, дитячих садочків, прикрашає простір під русанівськими мостами та набережною. Янголи й усміхнене сонце зустрічають мешканців Русанівки та її гостей під двома мостами мікрорайону. Побажання миру, добра й любові один до одного порадують на набережній. А ще мріяти, дбати про здоров’я, любити свою Україну закликають різні панно художника. Серед них: «Мрійте!», «Україні миру!», «Квітни, Україно!», «Доброго дня добрим людям!», «Мир вам!» та інші. А також позитивні посилання людям «Добро переможе», «Бережіть одне одного», «Добробуту вам», «Гарного дня», «Не сміти, грошей не буде» тощо. Істину «Краса врятує світ» пан Віктор втілює в життя завдяки такому непростому й оригінальному жанрові мистецтва, як Street art (вуличне мистецтво), самотужки виробляючи свій стиль і разом з тим надаючи неповторного колориту русанівським будівлям.
Яскраві фарби, українські орнаменти, мотиви петриківського розпису, побажання миру й добра сьогодні, коли біда, тривога й біль прийшли на українську землю, по-особливому починає цінуватися людьми через страх все це втратити. Спілкування з багатьма мешканцями мікрорайону з приводу їхнього ставлення до діяльності «народного художника Русанівки», як сам пан Віктор Гострий себе жартома називає, однозначно говорить як про позитивну оцінку його робіт, так і про глибоку повагу до художника та вдячність авторові за його творчість.
Цікавим є той факт, що розмальовувати стіни будинків і поверхні під мостами та стіни на набережних пан Віктор розпочав у солідному віці, коли йому було вже за 60 років. Перед цим було ціле життя, сповнене роботи й творчості. Він працював на БАМі, там же став різати по дереву. Різьблення по дереву на багато років стало для Віктора Гострого найулюбленішою працею й творчим натхненням. Та погіршення стану здоров’я змусило замислитись над зміною роду діяльності. Непросто було наважитись зробити перший крок у вуличному мистецтві. Сумніви викликало і право художника на втілення своїх ідей на стінах русанівських багатоповерхівок. Був острах, що мешканці будинків не зрозуміють такого street art. Проте, людям сподобалось, було й декілька замовлень. З того часу художник виніс два життєві уроки, якими вважає за конче необхідне поділитись з іншими. Перший – ніколи не треба боятись починати щось нове. І другий – на перших порах для митця надзвичайно важлива підтримка оточуючих, особливо незнайомих людей, насамперед моральна, але й фінансова теж потрібна. Це вселяє впевненість у собі та й створює матеріальну базу для творчості. Адже пан Віктор увесь реманент та фарби використовує свої, або ті, що йому віддають доброзичливі люди, прихильні до його творчості. Отже, прихильність та визнання – це життєва необхідність для митця! Вони додають сил і наснаги для творчості.
На запитання, чи були люди, які проявляли негативне ставлення до його творчості, пан Гострий відповів, що це вкрай рідкісні випадки, до того ж такі люди демонстрували гостро негативне ставлення взагалі до всього українського, несприйняття усього, починаючи від української мови. Саме українофоби висловлюються проти його мистецтва. Радує те, що таких серед мешканців улюбленої Русанівки художника знайшлися одиниці.
Ця війна, попри всю свою руйнівну силу, жорстокість та біду для України, відкрила багато нових цікавих облич, створила нові форми діяльності, активізувала громадянську активність українців. Сьогодні, коли вся Україна фактично перетворилась на великий волонтерський хаб, художник Віктор Гострий теж жартома називає себе «волонтером від мистецтва» та «двічі народним художником Русанівки». Двічі, бо на даний час на рахунку пана Віктора майже дві тисячі квадратних метрів розписів. Не маючи офіційних звань, художник все ж вирішив, що 1000 квадратних метрів розмальованих стін русанівських дитячих садочків та будинків дають йому право називатись «народним художником Русанівки». І з цим важко не погодитись! То ж можна з повним правом стверджувати, що створюючи неповторного обличчя русанівського мікрорайону, художник Віктор Гострий стверджує право краси врятувати світ.
