Десятикласник хіміко-технологічного ліцею Михайло Литовченко винайшов екологічний опріснювач морської води, який використовує енергію хвиль, а його ровесниця Даша Мальцева — нове покриття для електродів, що дає змогу у сто (!) разів здешевити вартість очищення води від морської солі. Проект автономного опріснювача переміг у конкурсі «Intel Еко-Україна-2014» і вийшов у фінал міжнародного конкурсу, який відбудеться у Лос-Анджелесі. На думку школярів, їхні винаходи можуть особливо стати в пригоді мешканцям островів і півостровів, що не мають природних водойм і зазнають труднощів із питною водою.
«Ідея створення проекту виникла у Мишка, коли ми сиділи на березі ріки, і, побачивши великі хвилі, замислилися, як можна використовувати їхню енергію, розповідає науковий керівник і батько ліцеїста Михайло Ілліч. — Він підготувався, почитав відповідну літературу і почав працювати над темою. Після того як Мишко перейшов до хіміко-екологічного ліцею, він дістав змогу попрацювати над курсовою роботою з цієї теми, яка в результаті й переросла в проект автономної установки з використання енергії хвиль для опріснення води та виробництва електроенергії».
«Існує гостра проблема нестачі енергії і питної води, наприклад, на островах і півостровах — у тому ж таки Криму, — каже сам молодий винахідник. — Опріснювати воду за допомогою джерел, що використовують непоновлювані ресурси — бензин, солярку чи вугілля, невигідно, оскільки необхідно їх постійно купувати. Ця проблема є актуальною у всьому світі. Я зацікавився нею, і, на мою думку, найефективніше в даному разі використовувати можливості поновлюваної енергетики, а саме хвилеву енергетику. На маленьких острівцях зазвичай немає можливості встановлювати сонячні електростанції, великі заводи, вітряки, тому потрібно використовувати енергію морських хвиль».
У світі вже існує досвід використання хвилевої енергетики — зокрема, в Австралії. Проте Михайло, вивчивши закордонну установку, виявив у ній чимало вад.
За розрахунками дніпропетровського школяра, опріснювальні установки, що працюють на енергії морських хвиль, повинні мати неабиякий успіх на курортних океанічних островах. «Це великий туристичний бізнес, якому необхідні у великій кількості прісна вода й енергія. Я пропоную на таких островах встановлювати таке обладнання. На це потрібно витратити приблизно 300 тисяч доларів США, включаючи логістику, і щонайбільше за рік-півтора воно окупиться», — ділиться своїми розрахунками Михайло. Окрім того, установки з опріснення морської води, що існують нині, забруднюють довкілля. «Я врахував ці недоліки і зробив так, щоб їх не було в моїй моделі», — розповів школяр, додавши, що сподівається знайти інвесторів у Сполучених Штатах, готових вкласти в його винахід необхідний капітал.
Важливим доповненням до автономної установки з опріснення води є відкриття, зроблене іншою ученицею хіміко-технологічного ліцею, — Дашею Мальцевою. «Суть мого проекту полягає в тому, що воду можна очищувати набагато дешевше, ніж це робиться нині, — каже вона. — Наприклад, у Саудівській Аравії і сусідніх країнах морську воду опріснюють за допомогою електродіалізатора, але вони дуже дорогі — найменший і найпримітивніий електродіалізатор коштує 4 тисячі доларів, а 70 % його вартості — це мембрани і електроди. Зараз електроди виготовляють з платинованого титану, квадратний метр якого коштує більш як 14 тисяч доларів. Але якщо використовувати нікель-вольфрамове покриття, яке я розробила, то вартість квадратного метра становитиме всього близько 130 доларів. Таким чином, загальну вартість очищення морської води можна зменшити у 100 разів!».
Молоді винахідники сподіваються вибороти на міжнародному конкурсі в Каліфорнії перше місце і здобути приз у 80 тисяч доларів США, що дасть змогу розв’язати проблеми з просуванням їхнього «ноу-хау».
«Дніпропетровщина традиційно посідає в Україні перше місце з науково-технічної творчості, — з гордістю каже начальник департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Демчик. — Окрім того, ми на другому місці за кількістю позашкільних гуртків, і це дає свої результати. За останні три роки вчетверо зросла кількість слухачів Малої академії наук — їх вже понад 4 тисячі. Щороку найкращі слухачі отримують стипендії — загалом 300 стипендій на суму 900 тисяч гривень. Конкурс Intel 2014 — це найважливіший конкурс світового масштабу. Він різноплановий і охоплює різні наукові сфери. І те, що учні нашого дніпропетровського ліцею потрапили на цей конкурс, дуже престижно».
