Протягом місяця, за дорученням Президента України Віктора Ющенка, готувалися митники до запровадження нового митного оформлення документів — за принципом «єдиного вікна». І вже з травня місяця почали діяти саме так. З проханням прокоментувати нововведення і те, до чого тепер мають бути готові суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, «День» звернувся до начальника Львівської митниці Зеновія БУРИЧКА.
— Принцип «єдиного вікна» — це технологія митного оформлення, коли декларант подає повний перелік документів інспектору відділу митного оформлення (у «вікно»), і вони проходять перевірку без участі декларанта. Митники ці документи опрацьовують самостійно. А потім вже повертають їх або для проведення огляду, або з карткою відмови у митному оформленні, або із запитом про додаткову інформацію. Звичайно, процес не є однозначним і тому виникає потреба класифікувати зовнішньоекономічні операції за ступенем їх складності. Беручи до уваги ступінь ризику і стабільність товаропотоків, ділимо випадки типових митних оформлень на кілька категорій: прості (один товар і перетинає кордон він постійно): документи оформляються протягом двох годин, а митний огляд триває до години; складні оформлення (три і більше товарів, застосування пільг в оподаткуванні, вперше подано до митного оформлення тощо): на документи витрачається до чотирьох годин, а митний огляд триває до двох годин; спірні оформлення (із залученням спеціалізованих підрозділів міліції); документи досліджують більше доби, а на митний огляд треба витратити до двох годин.
Для того, щоб почати працювати саме в такому режимі, ми повинні були серйозно підготувати всі підрозділи, техніку та спеціалістів. А зробивши це, намагаємось піти ще далі — дослідити, чи може один інспектор самостійно провести митне оформлення, не залучаючи інших інспекторів та інші підрозділи. На нашу думку, таке можливе і це ще більше зекономить час та ресурси. Звичайно, були внесені зміни до програми професійної підготовки працівників митниці, яка включила вивчення усіх питань за окремими напрямами, опанування суміжних функцій. Запрацювала школа вдосконалення організаційно-управлінської діяльності.
Переглянуто також технічне та програмне забезпечення кожного робочого місця, оптимізовано структурні підрозділи. Потурбувались ми і про поліпшення інформування суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Зусиллями працівників уже зібрано й будуть представлені в Інтернеті всі законодавчі акти, окремі положення яких детально роз’яснюватимуться. До речі, це будуть реферати, підготовлені кожним інспектором.
Попереду — формування так званого білого списку суб’єктів зовнішньо-економічної діяльності, для яких діятиме спрощена митна процедура. Це фірми, які жодного разу не порушили законодавство і заслужили на довірливе ставлення.
— Висуваючи високі вимоги до підприємців, чи можемо ми говорити про такі ж високі вимоги до митників? Адже діяльність за принципом «єдиного вікна» та ще й «в єдині руки» може призвести до неконтрольованих зловживань?...
— Спочатку ми провели опитування інспекторів, досліджуючи чи може кожен iз них працювати в такому режимі. За принципом «єдиного вікна» ми вже працюємо, а от до наступного кроку нам ще потрібно готуватися. Таку роботу одноосібно можуть проводити хіба що дуже підготовлені фахівці і то за умови надання їм сучасної потужної техніки та програмного забезпечення, яке дозволить здійснювати контроль в режимі «он-лайн». Хоча на митному пості в Бродах в якості експеримента вже з 4 травня інспектори оформляють митні документи одноосібно. А узагальнивши цей досвід, зможемо працювати так на всіх митних постах.
Що стосується зловживань, то це вже проблеми нашої внутрішньої служби. Здійснюватимемо постаудиторські перевірки, група спеціалістів вестиме постійний моніторинг діяльності за попередній день. Запроваджуємо й таку практику як попередній огляд. Лабораторія може відбирати зразки товарів заздалегідь, маємо також домовленість із брокерами про узгодження попередньої ціни. Тобто контроль митної вартості товарів можна здійснювати шляхом попереднього спільного аналізу, кваліфікованої аналітики. Можна й на стадії консультацій — спільно із брокерами визначаючи ціну, код товару, країну походження.
— Це здебільшого заходи, що торкаються внутрішньої діяльності митників, а що потрібно зробити на державному, законодавчому рівні?
— По-перше, з метою попередження випадків декларування товарів не своїм найменуванням варто уніфікувати ставки мита на рівні товарної позиції.
По-друге, для попередження митних шахрайств щодо визначення країни походження товарів — зробити пільги однаковими, а ставки ввізного мита повними. Необхідно також спростити заповнення митних декларацій. Щодо технічного оснащення митниць, то забезпечивши митні пости сучасною технікою, можна говорити про створення єдиного програмного продукту, який би об’єднував всі існуючі програми, що використовуються при оформленні митних декларацій.
Мені довелося стажуватися в Національній митній академії Франції, спостерігати діяльність французьких митників на практиці. Я пересвідчився, що порушників митного законодавства виявляють там дуже мало. І все це завдяки тому, що митникам надані дуже великі права. Якщо суб’єкт не сплатив якийсь митний податок, то, за законом, можна здійснювати повний аудит його діяльності за три останні роки. А якщо у суб’єкта Z за день до закінчення трирічного терміну знову знайшли якесь правопорушення, то автоматично термін на право здійснення повного аудиту продовжується на три роки. Думаю, що українським митникам право на постаудитконтроль надало б можливість звести порушення до мінімуму, а до державного бюджету перераховувати значно більше коштів. Суб’єкти господарювання дуже добре подумали б перше ніж порушувати закон.
