Читачі газети «День» разом із редакцією вже протягом декількох років спостерігають за народженням чи, швидше, відродженням «українського дива» — славетної Острозької академії. Відчувши неповторну ауру просвітництва, справжнього українського патріотизму та глибокої моралі, мимоволі розумієш: після віків забуття і в роки хаосу та невизначеності, хоч як це дивно, втілилась у життя мрія великих острозьких просвітників — створити осередок культурного та наукового життя, де б було закладено підвалини для формування інтелектуальної еліти нації. «Лише завдяки Божому благословенню та самовідданості працівників удалося створити унікальний для сучасної України навчальний заклад і зібрати в ньому кращих з найкращих представників нового покоління українців», — говорить ректор Національного університету «Острозька академія» професор Ігор Пасічник, людина, ентузіазм і невтомність якої є і будуть взірцем ще не для одного покоління випускників. 2006 рік є непересічним для Острозької академії, адже тут відзначають потрійний ювілей: 430 років Острозькій академії, 425 років з часу виходу у світ Острозької Біблії та 450 — з часу написання Пересопницького Євангелія. Як правило, такі дати є не лише приводом для святкувань, але й нагодою нагадати світові про свої досягнення, переосмислити зроблене та чіткіше окреслити подальший шлях.
— Ігоре Демидовичу! Про те, що ваш університет є унікальним від початку свого існування, говорити не доводиться — Острозька академія стала початком вищої освіти як такої у Східній Європі. Інша справа, що в навчальному закладі невеличкого провінційного містечка вже впродовж декількох років спостерігається один із найвищих у країні конкурсів серед абітурієнтів. У чому секрет: у славетній історії Академії чи в якихось новітніх сучасних технологіях?
— Цікаве запитання. По-перше, хочу з вами посперечатися з приводу провінційності Острога. Адже провінція не там, де немає метрополітену, а там, де відсутній прогрес, постійний рух уперед. Острог розвивається швидкими темпами, більшою мірою, звичайно, завдяки Острозькій академії. На відміну від інших містечок, Острог — молодіжне місто, з розвиненою інфраструктурою.
Що ж стосується успіху Острозької академії, для розумних людей це не секрет: вищий навчальний заклад залишиться просто засобом для отримання диплому, якщо там немає ідеї, на основі якої виховуються майбутні фахівці. Адже Острозька академія таку ідею має: ми виховуємо наших студентів на принципах патріотизму і християнської моралі. І те, що на сьогодні ми маємо конкурс — майже 25 чоловік на місце, я вважаю, не лише через популярність нашого університету, а через популярність цих дуже важливих для сучасного українського суспільства засад. Україні сьогодні потрібні не просто виконавці, а люди, які знають, що працюючи на себе, вони одночасно будують міцний фундамент великої у майбутньому держави. Ми можемо виховати спеціаліста, проте, не маючи моральних підвалин, таке виховання нічого не варте. Тож, як на мене, це основний фактор успіху. Але, безперечно, ті новітні технології навчання, які ми почали застосовувати з початку нашого відродження, є дуже важливими у формування сучасного висококваліфікованого і, головне, конкурентоспроможного фахівця. По-перше, ми одними з перших в Україні запровадили модульно-рейтингову систему оцінювання, що значною мірою стимулює студентів до кращої підготовки, виховує в них відповідальність та, що дуже важливо сьогодні, наближує нас до Болонської системи освіти. Багато позитивів у нашому освітньому процесі ми запозичили у Києво-Могилянської академії, з якою, до речі, ми великою мірою пов’язуємо відродження та становлення Національного університету «Острозька академія».
Крім того, ми запрошуємо викладати іноземних викладачів. Сьогодні в університеті викладають професори зі США, Канади, Польщі. Це дає нашим студентам можливість отримати різноплановий досвід, порівняти українську та західну системи освіти. Як не парадоксально це звучить, але наші випускники більше затребувані за кордоном, ніж тут, у власній державі. Маючи прекрасну освіту і будучи сформованими фахівцями, їм важко погодитися на, часто, просто безперспективну роботу.
— Тут виникає питання відповідності запиту на ринку праці якості підготовки фахівців, про яку так багато сьогодні говориться. Працедавці скаржаться на низький рівень підготовки спеціалістів, а спеціалісти, навпаки, на невідповідність пропонованої роботи їх кваліфікації. Де ж шукати витоки цієї проблеми?
— Це складне питання, одразу знайти відповідь дуже важко. Перш за все, звичайно, потрібно зрозуміти роботодавців. Якщо працевлаштовуватися до них прийшов випускник сумнівного ВНЗ, якість диплому якого під великим знаком запитання, а тим більше, якщо такий «спеціаліст» — не один, мимоволі складається враження про невідповідність української освіти потребам ринку праці. І коріння цієї проблеми зариті значно глибше, ніж ми можемо собі уявити. З іншого боку, під час працевлаштування випускників теж нерідко виникають проблеми, коли у прямому значенні цього слова — за посади в тій чи іншій організації виставляються ціни. Для прикладу, випускник Острозької академії ніколи не піде працювати до такої організації, бо в нього на підсвідомому рівні закладене неприйняття корупції та хабарництва. Виховання саме таких студентів — формула розвитку держави. В Острозькій академії це усвідомили від самого початку її відродження, лишається сподіватися, що це усвідомлять на усіх рівнях не лише освітньої системи, а й загалом державного управління.
— Ну, і про приємне. Ігоре Демидовичу, для Острозької академії цьогорічний ювілей глибоко символічний: по-перше, він є потрійним, а по-друге, Острозька академія — перший вищий навчальний заклад не лише України, а й Східної Європи. Відповідно, це свято не лише острожан, а й усієї України. Які заходи плануються для відзначення такої непересічної дати?
— Справді, цей рік є знаковим для всієї України. Острозька Біблія — є першим канонічним перекладом Біблії європейською мовою. Уявіть собі, лише через вісім років Біблія була перекладена латинською мовою! Є відповідне рішення Кабінету Міністрів України щодо відзначення цього ювілею на найвищому рівні. Ця дата набуває ще більшої значимості, оскільки нещодавно, після тридцяти років титанічної праці, закінчив переклад Острозької Біблії українською мовою наш викладач, доктор теології отець Рафаїл Торконяк, кандидатуру якого було подано на отримання Шевченківської премії. Ми плануємо проведення конференції, присвяченої цій події, за участю представників усіх християнських конфесій. До речі, того ж 1581 року в с. Хорошів, що неподалік від Острога, Валентином Негалевським переклад Біблії було здійснено розмовною українською мовою. Тобто, як бачите, на той час заснування Острозької академії дало потужний поштовх для українського просвітництва. Ну, і ще один ювілей, який, як на мене, в Острозькій академії просто не мають права оминути — це 450-річчя Пересопницького Євангелія.
І, звичайно, дата, яку мала б святкувати вся Україна, — це 430 років першому українському вищому навчальному закладу. До цієї події, окрім низки конференцій, семінарів, концертів, ми приурочуємо відкриття першої в Україні наукової віртуальної бібліотеки, обладнаної близько сотнею комп’ютерних місць, що безпосередньо мають зв’язок з практично усіма найбільшими електронними бібліотечними фондами світу. Крім того, будівля бібліотеки є архітектурним шедевром, який гармонійно вписується в архітектурний ансамбль Національного університету «Острозька академія». Тож, запрошуємо всю Україну відвідати Острозьку академію, адже кожен українець повинен хоч раз у житті побувати на землі перших українських просвітників. Можливо, тоді до нас прийде усвідомлення необхідності істинно національної української освіти.
