Ситуацію з Олександром Лінчевським у Мінздоров’я вже охрестили «судом Лінча». Навіть якщо ввести у Google це словосполучення, з’являється низка інформації про наш медичний скандал, а не про хвилю самосудів у США. Яке покарання має отримати заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський за свої емоційні висловлювання на засіданні Рахункової палати — ця проблема набула розмаху шекспірівського «Бути чи не бути?». Точніше, «бити» чи «не бити» «доктора Лінча», як його назвала в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
СЛОВО — ЗА ГРОЙСМАНОМ
Дисциплінарна комісія Національного агентства з питань державної служби не побачила у словах Лінчевського дисциплінарного порушення або ознак неналежного виконання своїх службових обов’язків. Про це 11 червня повідомив голова агентства Костянтин Ващенко за підсумками засідання комісії. Водночас він зазначив, що висловлювання заступника міністра суперечать загальноприйнятим етичним і моральним нормам.
Між іншим, вперше дисциплінарна комісія аналізувала слова чиновника на відповідність нормам моралі та етики. Частково це засідання велося у режимі он-лайн, зокрема у частині запитань до пана Лінчевського, що дещо нагадувало словесну екзекуцію. Далі в закритому режимі комісія вирішила, що потрібно надати аудіозапис засідання в Рахунковій палаті на додаткову експертизу до науково-дослідного інституту судових експертиз. Бо питання моралі та етики не регулюються законом. А раніше про це не знали?
Тепер м’яч на полі прем’єр-міністра Володимира Гройсмана: саме Кабмін має винести вердикт на основі рішенні комісії — то що ж робити з Лінчевським.
«ЛЯП» РАХУНКОВОЇ ПАЛАТИ
Сам Лінчевський вважає, що це тільки початок масивної інформаційної атаки на Мінздоров’я. На своїй сторінці у «Фейсбуці» він пише, що у відомстві чекають на подібні провокації й надалі. А його висловлювання про ефективність програми лікування тяжкохворих українців за кордоном, зокрема висловлювання, що всі вони помруть, стали просто зачіпкою для скандалу. Нагадаємо, спочатку про цю вирвану з контексту фразу написала на своїй фейсбук-сторінці голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець, потім ЗМІ винесли її у заголовки, а міністерство запустило кампанію з порятунку честі колеги («День» писав про ситуацію в матеріалах «Схопили за язик» і «Коли на кону життя...»). Зокрема, відомство вимагало від Рахункової палати надати повний відеозапис і стенограму скандального засідання, щоб довести: слова перекручені.
Чомусь мало хто звернув увагу на те, що Рахункова палата зробила не менший інформаційний ляп. Коментуючи засідання з паном Лінчевським, служба оприлюднила інформацію, що МОЗ начебто не використало 200 мільйонів гривень за програмою «Лікування за кордоном». Згодом цю цифру виправили на 20 мільйонів. Голова Рахункової палати Валерій Пацкан вибачився за помилку підопічних. І все, жодних скандалів. Натомість Лінчевський разом з усією командою МОЗ уже кілька разів вибачався за свої необачні висловлювання. Але хтось хоче більшої розправи?
ЗАНАДТО АКТИВНА ОПОЗИЦІЯ
Деякі медичні експерти також вважають «справу Лінчевського» спробою поставити медичну реформу під загрозу. Навіть у Центрі контент-аналізу, який готував експертний висновок для дисциплінарної комісії, визнали, що «інформаційна криза містить багато ознак того, що вона була цілеспрямовано створеною інформаційною кампанією. Зокрема, варто відзначити посилену увагу до досліджуваної теми проросійських медіа та видань, близьких до колишніх регіоналів».
Звісно, нарікань на адресу МОЗ багато. Але критикують зазвичай ті, хто був на місці Супрун та її команди і за часів Євромайдану, і значно раніше. Той самий Олег Мусій після Революції Гідності працював міністром охорони здоров’я, зараз — у парламентському комітеті з питань охорони здоров’я, при цьому часто каже, що МОЗ все робить не так, і порівнює вислови Лінчевського з фашизмом. Умовно, ті, хто має впроваджувати у країні медичну реформу єдиним фронтом, зокрема МОЗ і профільний парламентський комітет, поділені на два табори. Так само немає єдності між громадськими та пацієнтськими організаціями: одні — на боці Супрун, інші — на боці голови профільного комітету ВР Ольги Богомолець.
Нагадаємо, саме з ініціативи Богомолець заварилася каша з Лінчевським. Як пояснювала вона у «Фейсбуці», за її запитом Рахункова палата вже звернулася до НАБУ щодо виявлених у МОЗ зловживань, та й, власне, аудит програми «Лікування за кордоном» також провели на її прохання. Бо ж ідеться про велику суму — два мільярди гривень, які виплатила Україна за останні роки для лікування наших громадян у закордонних клініках.
Ольга Богомолець цитує висновки аудиту Рахункової палати, що вартість послуг жодними розрахунками не підтверджена, ціновий аналіз при виборі медичних закладів не проводився, а гроші закордонним клінікам МОЗ перераховував авансом, що не передбачено постановою Кабміну № 117, яка регулює подібні питання. На це лікарі зауважили пані Ользі, що закордонним клінікам наші постанови ні до чого, у них свої вимоги до оплати лікування. Урешті, Ольга Богомолець сподівається, що винні понесуть відповідальність.
КОНСТРУКТИВ ВІД ГРОМАДСЬКОСТІ
Міністерство тим часом звітує, що затвердили лікування за кордоном ще для 29 українців. Загалом цього року ухвалено рішення про оплату лікування за кордоном 148 осіб. Таке відбілювання репутації нагадує біг за потягом, що рушив з перону. Але, як уже траплялося в подібних скандальних інцидентах за участю МОЗ, у пастку знову і знову потрапляють пацієнти. Чим завершиться скандал з Лінчевським — незрозуміло. Та якщо Супрун і Ко підуть із міністерства, як медична реформа просуватиметься далі? А вона стосується кожного з нас.
Уляна Супрун у черговій заяві щодо «суду Лінча» назвала причини, чому цей скандал взагалі виник. На її думку, МОЗ перейшов дорогу противникам будь-яких змін у медичній сфері, зокрема тим, що скасував лікування «фуфломіцинами», створив реєстр інсуліну, виявивши мертві душі, підняв прохідний бал у медвишах до 150 балів, запровадив публічні звіти ректорів закладів вищої освіти, замінив головних спеціалістів МОЗ на експертні групи. Ці напрямки курирував саме Олександр Лінчевський.
Єдині, від кого за останні дні вдалося почути конструктивну думку щодо виходу із ситуації, це члени Громадської ради при МОЗ, до якої входять волонтери, практикуючі лікарі та громадські діячі. У своєму відкритому листі вони пропонують ініціювати внесення змін до Постанови КМУ № 1079 щодо порядку направлення громадян України на лікування за кордон, розробити програму навчання українських лікарів нових, недоступних в Україні медичних технологій за кордоном, підготувати нормативно-правові акти, які регулюватимуть питання розвитку трансплантології в Україні, а також розпочати переговори з Київською міською держадміністрацією щодо можливості передачі у підпорядкування МОЗ «Київського центру трансплантації кісткового мозку».
