Одним із найважливіших центрів протизаконної порнопродукції вважаються
Нідерланди. І хоча нещодавно уряд цієї країни зробив більш жорсткими закони,
котрі стосуються цього питання, однак, як сказав нідерландській прес-агенції
представник однієї з громадських організацій, заходи місцевої юстиції щодо
припинення розповсюдження дитячої порнопродукції навіть через «Інтернет»
уже недостатні. А «Інтернет», на думку профспілки поліцейських Німеччини,
дуже скоро став найважливішим медіумом у розповсюдженні дитячої порнографії.
«ЗВИЧАЙНА» ПОРНОБАНДА
Минулого тижня в голландському курортному містечку Заандворт було викрито
банду, яка для продукування порнографічних фотокарток гвалтувала навіть
малюків у віці від одного до двох років. У помешканні одного з висотних
будинків було знайдено сотні зображень відповідної продукції на дискетах,
призначених для продажу через комп’ютерну мережу «Інтернет». За даними
голландської газети «Het Parool», помешкання належало 49-річньому німцю
Герріту-Яну Ульріху, якого було вбито в Італії. Є підстави підозрювати
його в належності до однієї з міжнародних порнобанд. На прохання рідних
убитого, які побоювалися, що туди буде вчинено наліт, поліція провела обшук
у цьому помешканні і вилучила комп’ютер. Те, що було зображено на екрані,
вразило навіть бувалих працівників органів.
— Я ще не бачив зйомки гвалтування таких малих дітей, — із жахом та
огидою зазначив Марсель Вервлос, представник громадської ініціативи «Робоча
група Моркгофен проти дитячої порнографії», яка паралельно з поліцією веде
власне розслідування. До речі, цією діяльністю громадська ініціатива з
Моркгофена займається вже сім років, але, як нарікає її голова Ян Боейкенс:
«Вони (поліцейські) просто не вірили нам. Ми спромоглися привернути увагу
поліції в Утрехті, Амстердамі, Заандворті та Антверпені, але даремно, хоча
незадовго до того викрили невеличку порнобанду у Фландрії та називали деякі
прізвища, як, наприклад, Роба ван дер Планкена, який тепер перебуває під
арештом у Пізі». Його підозрюють у вбивстві Герріта-Яна Ульріха, який,
є підстави так вважати, був його співучасником. Робу 24 роки, півжиття
— в порнобізнесі. Участь у фільмах він брав ще дванадцятирічним хлопчиком.
У його щоденнику було знайдено багато імен клієнтів, у тому числі високопосадових.
Голландська поліція попереджає, що життя Роба в небезпеці, оскільки йому
багато відомо про порносередовище.
ГРОМАДСЬКІСТЬ ПРОТИ ДИТЯЧОГО ПОРНО
Після довгих суперечок із поліцією, діями якої представники «Моркгофена»
були не цілком задоволені, ця громадська організація передала нарешті представникам
влади 10000 шокуючих порнозображень на дискетах та комп’ютерних компакт-дисках,
а також 300 адрес клієнтів та довідки про розрахунки. Перед тим Марсель
Вервлос, виступаючи на голландському телебаченні, висловив думку, що злочинці
послідовно й безпосередньо розсилали дискети певному колу клієнтів. Сліди
ведуть до Португалії, Франції, Бельгії, США, Ізраїлю та Росії. В інтерв’ю
газеті «Berliner Morgenpost» Вервлос зазначив, що багато з вилучених адрес
походять із Берліна. При цьому газета не виключає можливого зв’язку зі
справою зниклого 1993 року берлінського хлопчика Мануеля Шадвальда, якого
було викрадено однією міжнародною бандою та якого було змушено до участі
у зйомках порнофільмів.
ЕКСПЕРТИ ЗАСТЕРІГАЮТЬ
Згідно з даними Федерального відомства з питань боротьби зі злочинністю
ФРН, нині в Німеччині перебуває в розшуку 938 дітей віком до 14 років.
422 із них уже не можуть знайти протягом більше ніж одного року. Скільки
з них потрапило до пазурів невблаганної голландської порнобанди? Найбільша
з підозр поліції — збоченці. Вони можуть замовляти своїх жертв немов за
розсильним каталогом. Яким чином? Дітей фотографують на вулиці, і їхні
зображення пропонують клієнтам через «Інтернет». А через кілька днів «живий
товар» надходить до замовника. Німецька поліція офіційно попереджає: «Не
дозволяйте незнайомим людям фотографувати ваших дітей на вулиці!»
Нещодавно голландська поліція довідалася про методи порнографічної банди
та послідовність її діяльності. Спочатку члени банди мандрують по Європі
та фотографують дітей на ігрових майданчиках, вулицях та пляжах, спостерігають
за ними, щоб дізнатися адресу. Потім фотокартки потрапляють до «Інтернету»,
де за допомогою таємних кодів педофіли можуть їх розглядати та «замовляти».
Дітей викрадають на замовлення і постачають клієнтам.
— Таким чином дітей з усієї Європи привозили до Амстердама, де їх за
готівку можна було придбати в житловому комплексі на вулиці Руйсдаелкаде,
— повідомив один із поліцейських.
Також багато дітей походить із східноєвропейських країн: Чехії, Румунії
та країн СНД. Нерідко дітей купують у батьків у бідних країнах Азії, Африки
і Тихоокеанського регіону. Але вести боротьбу із цим явищем в «Інтернеті»
дуже непросто. Єдиний заклад у Німеччині, який послідовно займається виявленням
дитячої порнографії, — Баварське земельне відомство з питань боротьби зі
злочинністю. Його співробітники з допомогою кодових слів перевіряють комп’ютерну
мережу та за фальшивими прізвищами налаштовують із «продавцями» контакт.
На виявлення однієї сторінки витрачається в середньому три години. Діяти
треба дуже швидко, оскільки «торговці» дуже часто змінюють свої адреси.
Як правило, поліцейські виловлюють клієнтів та дрібних торговців. Як вважає
фахівець із питань «Інтернету» кельнської поліції Райнер Лашет, треба в
майбутньому також узгодити загальноєвропейське законодавство: «У Німеччині,
наприклад, людина вважається дитиною, доки їй не виповниться 14 років,
а в Голландії добровільні статеві стосунки дозволяються вже з дванадцяти».
Крім того, постійно точаться чутки про так звані «снаф-відео», коли
беззахисних жертв, жінок та дітей, наприкінці... вбивають. І хоча припускається,
що одна така стрічка коштує до 30 тисяч марок, проте на них в «Інтернеті»
панує дуже жвавий попит. Але на сьогодні достеменно відомо лише існування
одного «снаф-відео», в якому два німці, Ернст К. та Штефан М., тридцяти
шести та двадцяти дев’яти років відповідно, до смерті закатовують молодих
жінок...
