За останні місяці археологи зробили ще кілька сенсаційних відкриттів на Поштовій площі в Києві: крім залишків давнього міста, зокрема фортифікаційних споруд ХІ — ХІІ століть, знайшли унікальні об’єкти XVII — XVIII сторічь. За припущеннями археологів, це може бути київська пристань, імовірно, вдасться знайти і корабель тих часів. Артефакти фотографують та зберігають для майбутнього музею. Саме музей має стати головним контраргументом влади проти забудовника, щоб більше не виникало чуток, що пам’ятку можуть залити бетоном.
«На початку листопада відбудеться нарада в КМДА, де нарешті підпишуть рішення про музейний проект. Це безперечно зрушення. Але ще багато є неузгоджених питань. Ми по-різному уявляємо, як робити той музейний простір. За законом спочатку має бути повне дослідження, а потім будівництво», — розповідає директор Центру археології Києва Михайло Сагайдак.
Лише нещодавно подано до уряду пропозицію надати знахідкам статус нововиявленої пам’ятки. Інформаційний штаб при КМДА не вражає оперативністю: останні новини про перебіг розкопок датовано ще травнем-червнем. Анонсованих у вересні два мільйони гривень на продовження досліджень ще не виділено. «День» знайшов розпорядження КМДА №1055 від 28 жовтня, що дослідження та збереження знахідок мають продовжитись 2015-го та у наступних роках, а профільним департаментами доручено подати інвестиційні пропозиції щодо збереження середньовічного кварталу на Подолі. Але — жодного слова про конкретні суми.
Нещодавно оприлюднено факти, що будівництво на Поштовій площі торговельного центру та ресторану проводиться без оформленого права землекористування. Архітектор і експерт містобудування Віктор Глєба спільно з депутатом Верховної Ради Наталією Новак подали заяву начальнику ГУ МВС України Олександру Терещуку, що такі дії вважають «ознакою домовленості між державними службовцями та бізнесом, що мають на меті навмисне захоплення земельної ділянки на Поштовій площі». Експерти пов’язують фірму-інвестора з оточенням Віктора Януковича і не приховують, що бізнесу нічого не заважає залити це місце бетоном.
«Непевність лишається. Були подібні ситуації, коли обіцяли, а далі все спускалося на гальмах (під час реконструкції Контрактової площі поряд із Гостиним двором планувався музей під склом, а коли тривала реконструкція майдану Незалежності, замість музею археології з’явився ТРЦ «Глобус». — Авт.). Сподіваємось на музеєфікацію простору. Бо минуло літо, найкращий час для розкопок, і бачимо розтягнуту реакцію влади. Це свідчить про її внутрішню неготовність», — додає Михайло Сагайдак. За його словами, збереження знахідок потребує значних витрат, інноваційних технологій та насамперед — бажання влади. Знайдуться?
