Медична реформа, яку впроваджують в Україні, вводить нове поняття — е-медицина. На практиці це означає переведення всіх актів надання медичних послуг, які раніше вели на папері, у цифровий формат. «День» з’ясовував деталі того, як виглядає модель е-медицини в Україні, які переваги надає і на якому етапі перебуває зараз.
ГІБРИДНА МОДЕЛЬ
У світовій практиці найпопулярнішими є три моделі розвитку е-медицини. Перша — централізована. Вона передбачає запровадження системи «згори», коли держава розробляє програмне забезпечення і запроваджує його на всіх рівнях. Друга модель — децентралізована. Згідно з нею, бізнес запроваджує програмне забезпечення на місцевому рівні за єдиними стандартами.
Як пояснює керівник компанії ІТ4Medicine Андрій Заяць, Україна обрала третій шлях розвитку е-медицини — гібридний, який поєднує в собі дві попередні моделі. Це означає, що Міністерство охорони здоров’я розробляє програмне забезпечення для виконання власних завдань і для всіх своїх структурних підрозділів. З другого боку, бізнес, який пропонує медичним закладам інформаційно-медичну систему на місцях, у подальшому надає всю необхідну інформацію для держави.
«Таким чином держава отримуватиме оновлену інформацію про населення, стан лікарень і лікарів і на базі цієї інформації зможе приймати ефективні управлінські рішення. Пацієнт, зі свого боку, отримуватиме більш зручне обслуговування в медичному закладі, а лікарям стане значно легше працювати», — пояснює Андрій Заяць.
Окрім цього, на первинній ланці запровадження е-медицини планується введення так званої контрактної форми обслуговування пацієнтів. На практиці це означає, що кожен пацієнт укладає декларацію з лікарем, з яким хоче працювати. А лікар, у свою чергу, отримує від держави фінансування під конкретну кількість пацієнтів. Ці декларації також оформлятимуть в онлайн-системі.
Другий етап впровадження е-медицини — автоматизація програми реімбурсації, тобто системи, що передбачає доступність ліків для населення та компенсацію вартості лікарських препаратів при певних видах захворювань.
Третій етап — створення ІТ-фундаменту для страхової медицини, зміни у фінансуванні вторинної ланки.
ПЕРШИЙ КРОК ЗРОБЛЕНО
Наразі в Україні стартував процес запровадження первинної ланки е-медицини. На рівні держави розробляється система eHealth, механізм роботи якої представили ще на початку квітня.
Як розповідає керівник проектного офісу eHealth і представник «Transparency International Україна» Юрій Бугай, кінцева мета роботи системи на первинній ланці — підтримка реформи фінансування первинної ланки. Йдеться про внесення в базу всіх декларацій, підписаних між лікарями та пацієнтами по всій країні.
Втім, щоб це реалізувати, спочатку необхідно внести інформацію про медичні установи та лікарів. «Спочатку в цій системі буде реєструватися головний лікар, який вводитиме інформацію про медичний заклад. Потім він надасть доступ до медичної системи, наприклад, кадровику. Останній, у свою чергу, вводить інформацію про лікарів, які теж згодом отримують доступ до системи. На кожному етапі ми обов’язково вводимо систему верифікації. Після того як у системі з’явиться інформація про медичні заклади та лікарів, пацієнти зможуть укладати декларації», — пояснює Юрій Бугай.
За його словами, сформовані бази даних на первинній ланці впровадження eHealth допоможуть у подальшому реалізовувати інші етапи — впровадження електронної медичної карти чи запис до лікаря он-лайн.
«Незабаром ми плануємо запустити систему в пілоті. У червні ми плануємо запустити реєстрацію медичних установ в окремих регіонах. У липні розпочнемо реєстрацію лікарів і вже пізніше — пацієнтів», — говорить Юрій Бугай.
Водночас, зазначає він, реалізацію запланованого значною мірою гальмує неприйняття Верховною Радою законів, які, зокрема, передбачають нову форму фінансування медицини — через декларації. «У нас є можливість запустити проект іншим, повільнішим шляхом, але за логікою, за якою ми працюємо, немає сенсу йти в обхід законів, які підготовлені та чекають на голосування у ВР. Коли будуть прийняті ці закони — питання поки відкрите», — додає він.
Також Юрій Бугай розповідає, що на сьогодні ще немає загальної оцінки вартості впровадження е-медицини в Україні, оскільки ще не розроблена Стратегія розвитку на кілька років вперед. «Вартість розробки перших продуктів для МОЗ становить близько 300 тисяч доларів. Ці кошти необхідні для первинного продукту, який підтримуватиме реформу фінансування первинної ланки, а також частину підтримки програми «Доступні ліки». Але це фінансування буде не з бюджету, ми ці кошти залучаємо через проекти міжнародної технічної допомоги, — коментує він. — У подальшому відбуватиметься поступова інформатизація на місцях, але в цьому питанні ще важко дати оцінку».
Важливим залишається питання захисту інформації, яку вноситимуть в інформаційно-медичні системи. Як пояснює Юрій Бугай, ця інформація буде захищена відповідно до вимог українського законодавства про захист персональних чи медичних даних, яке стосується будь-якого гравця на ринку. «У нашій команді є окремий напрямок, який займається інформаційною безпекою. Зокрема, це одні з кращих експертів у Європі, які вибудовували систему захисту даних у європейських та американських банках. Оскільки продукт, який ми зараз зробимо, більше фінансовий, бо на першому етапі вноситимуть саме персональні дані по декларації, а не медичні, то ці фахівці якраз нам допомагають», — каже керівник проектного офісу eHealth.
Юрій Бугай також зазначає, що за безпеку інформації, яка буде у розпорядженні держави, відповідатиме МОЗ.
БІЗНЕС ГОТОВИЙ ДО ІНТЕГРАЦІЇ
Тим часом бізнес вже пропонує медичним закладам впроваджувати нові системи та тестувати їх. Одне з ІТ-рішень, яке в подальшому може інтегруватися з державною платформою, — система контролю та управління потоком пацієнтів «Поліклініка без черг». Йдеться про комплексне використання різних IT-інструментів: введення електронної черги у закладі, онлайн-запис на консультації та прийоми, логістична взаємодія лікарів, спеціалістів, діагностичних центрів і лабораторій між собою задля комфорту пацієнта.
Робота над сервісом «Поліклініка без черг» розпочалась рік тому. Перший «пілот» стартував наприкінці літа в Київській обласній поліклініці, і вже 16 вересня розпочалося повномасштабне впровадження системи в Київському міському дитячому діагностичному центрі.
«На момент, коли проект стартував, у нас не було повного технічного оснащення, ми не могли повністю забезпечити лікарів комп’ютерами. Але нам допомогли у департаменті ІТ Київської міської держадміністрації: виділили комп’ютери та провели мережу», — розповідає заступник головного лікаря з організаційної роботи Київського міського дитячого діагностичного центру Олена Дейнека.
За словами Олени, наразі записатися до лікаря в діагностичному центрі можна кількома способами. По перше, через реєстратуру по телефону, також — через термінал, який встановили у приміщенні медичного закладу, та через сайт. Запис через сайт відкривається за місяць до дня відвідин лікаря. За дев’ять місяців роботи проекту через сайт до діагностичного центру записалося близько 14 тисяч пацієнтів. Також через термінал і веб-сайт пацієнти можуть записатися до лікаря у сусідній поліклініці.
«Наразі ми бачимо, що більше 50% пацієнтів записуються через сайт, трохи менше — через термінал. На реєстратурі залишається близько 30%», — каже Олена Дейнека.
Як розповідає керівник проекту «Поліклініка без черг» Артур Верба, проект також працює в Дарницькій районній поліклініці міста Києва та у Дніпровському центрі первинної медико-санітарної допомоги №5 (місто Дніпро). Днями у тестовому режимі система запрацювала у «Консультативно-діагностичному центрі дитячому» Дарницького району міста Києва, а також у філії цієї поліклініки.
«У Дарницькій районній поліклініці зараз практично ніхто не записується через реєстратуру — все відбувається через термінал у поліклініці або через веб-сайт. Однак у цій поліклініці мало лікарів і багато пацієнтів. Тому ми наразі на стадії калібровки, щоб правильно розподілити потік пацієнтів», — додає Артур Верба.
У майбутньому команда планує розширювати список медичних закладів, де згодом буде запроваджена система «Поліклініка без черг». Це кілька медустанов у столиці, а також у Сумах, Чернігові, Запоріжжі, Черкаській області та інших містах.
«Поки ми спираємося на ініціативу від регіонів. Моя головна мета у цьому проекті — щоб він у динаміці міг правильно розподіляти навантаження на лікарів і давав можливість пацієнтам легко і просто потрапляти на прийом, — підсумовує Артур Верба. — Ми інтегруємося з мобільними додатками, інформаційними медичними системами — створюємо екосистему та можливість для клінік почати хоча б із чогось».
Одне з ІТ-рішень, яке в подальшому може інтегруватися з державною платформою, — система контролю та управління потоком пацієнтів «Поліклініка без черг». Йдеться про комплексне використання різних IT-інструментів: введення електронної черги у закладі, онлайн-запис на консультації та прийоми, логістична взаємодія лікарів, спеціалістів, діагностичних центрів і лабораторій між собою задля комфорту пацієнта.
Реалізацію запланованого значною мірою гальмує неприйняття Верховною Радою законів, які, зокрема, передбачають нову форму фінансування медицини — через декларації. «У нас є можливість запустити проект іншим, повільнішим шляхом, але за логікою, за якою ми працюємо, немає сенсу йти в обхід законів, які підготовлені та чекають на голосування у ВР. Коли будуть прийняті ці закони — питання поки відкрите»...
Головна мета у цьому проекті — щоб він у динаміці міг правильно розподіляти навантаження на лікарів і давав можливість пацієнтам легко і просто потрапляти на прийом.
