Iсторія про те, що 13-річна школярка з села Капустяни Тростянецького району народила, у свій час умить облетіла всю країну. І ось маленькій Тетянці виповнився рік.
Скромняга восьмикласниця Ірина вчилась непогано. Тому директор школи Катерина Трофімюк навіть не повірила чуткам, що її учениця вагітна. Сумніви розвіяла мати школярки. Вона хвилювалась, щоб, з переживання, донька нічого собі не зробила. Невдовзі до директорки прийшов і майбутній батько — 23-річний Олександр, із яким Ірина, як пригадала вчителька, «так славно дружила».
— Знайшов мене в церкві, — продовжує Катерина Трофімюк, — викликав зі служби й почав просити, щоб Іру не сварили та на заочне навчання перевели, а коли я його, як колишнього учня, почала сварити, то, опустивши голову, він заявив, що... не винен.
Дома Сашко сказав, що «вони з Іриною вагітні», й того ж вечора його мати настояла, щоб син ніс хліб. Весілля відгуляли одразу, а розписались молодята вже після народження Тетяни. У той же день зареєстрували доньку. За дозволом їздили в область — молода розписувалась по метриці. Паспорта в мами нема й досі, адже їй весною виповниться тільки 15.
Іра без особливих емоцій бере Тетянку на руки й так само спокійно віддає її батькові чи комусь із бабусь. Вони бавляться наввипередки і не можуть натішитись онукою. Свахи — колишні однокласниці. Хто б тоді подумав, що так породичаються, а тепер одна радіє, що лікарі, зважаючи на дитячий вік Ірини, робити аборт заборонили, а друга каже, що вона найщасливіша в світі бабуся. Дідусі з молодою родиною не живуть, але подивитись на онуку приїжджають. Біля Тетянки більше клопочеться Сашко. Сам годує та купає, коли приходить з роботи (ріже в селі дрова), а по ночах складає й ремонтує велосипеди. У сім’ї кожна копійка не лишня. До одруження працював механізатором, але утримати своїх дівчат не міг. Тепер вже й газ у тещину хату провів. Тетянці треба тепло. Ірина ж ніяких труднощів сімейного життя поки що не бачить. От тільки вночі до дитини вставати тяжко та на танці вже не підеш.
Ірину тягне до школи. Вони з Тетянкою там, як каже директор школи, часті гості. А шкільних свят не пропускають. На ялинці їм навіть вручили подарунок.
— Жаль Ірину, сама ще дитина, — каже Катерина Трофімюк, — хоча ми в школі поставились до неї по-материнському, з підтримкою. Дітей у класі класний керівник теж одразу налаштувала, щоб вони не сміялись з Іри, а оберігали її.
Ірина ходила в школу до останнього. Зараз у неї індивідуальне заочне навчання. Директор школи каже, що така, напевно, в дівчини доля, й називає доньку учениці своєю шкільною онукою. Про любов і відповідальність у Капустянській школі вчителі з учнями говорять відкрито. На зустрічі з старшокласниками запрошують фахівців з району, демонструють відповідні фільми тощо. Катерина Трофімюк каже, що в них цього питання не соромляться. А із-за парти в невістки — у Капустянах справа звична.
Юлія Дублюк у сільській раді Капустян головує другий термін, а молоді подружжя розписує вже 22 роки. Каже, що наречені з кожним роком молодіють.
— Я вже й забула, коли розписувала таких, щоб молодій було 21 рік, — констатує Юлія Степанівна.
Ходовий у заміжжя вік 16—18 років. Вийти в 15 років для Капустян теж не рідкість. Останнім часом голова сільради розписала аж три таких пари. Дівчата заміж виходять, коли їх сватають, а хлопці одружуються, коли за них ідуть. У Капустянах не стільки спішать жити, як несуть відповідальність за життя. На дві тисячі населення у селі тільки три матері-одиначки.
— Якби це сталось із моїм сином, то я теж настояла б на одруженні, а якби з донькою, то навіть не знаю, — чесно зізнається голова сільради.
Директор школи розуміє, що її учні потрапили в ситуацію, з якої іншого виходу не було, але до таких шлюбів ставиться насторожено:
— Нам треба дивитись на Захід. Перед тим як створити сім’ю варто подумати про опору — як матеріальну, так і моральну.
— Добре, що цей випадок закінчився щасливо й мати з дитиною здорові, — підсумовує лікар сімейної медицини с. Капустяни Олександр Гончар, — але для матері шлях до особистого розвитку, навчання вже закритий. Можливо, я здамся старомодним, але раніше завдяки піонерії і комсомолії молодь була під контролем і культура була вищою.
