Знайти роботу після закінчення університету — для більшості цьогорічних випускників — надпроблема. По-перше, майже всі роботодавці вимагають від них досвіду роботи, але набути його за роки навчання у вузі вдається далеко не всім. По-друге, уже тривалий час на ринку праці існує дисбаланс між попитом та пропозицією професій: випускники шкіл йдуть вчитися на юриста, економіста чи менеджера, а ринок праці потребує інженерів, учителів, медиків, токарів та слюсарів. Тому й виникає проблема — диплом на руках є, професія здобута, але де працювати — питання невирішене. Якщо і вдається влаштуватися на роботу за фахом, то спочатку молодим фахівцям слід пройти випробувальний термін (часто неоплачуваний), а вже потім його офіційно візьмуть на роботу. І то — можливо.
За даними Державної служби зайнятості, наразі в Україні налічується понад 400 тисяч вільних робочих місць. З них, для осіб, які не мають професії або не потребують спеціальної підготовки — 13 тисяч вакансій. А випускників, за даними Міністерства освіти та науки, щороку маємо близько 400 тисяч.
— Найбільш популярними професіями, на які сьогодні спостерігається попит роботодавців, є професії висококваліфікованих робітників — слюсарів, токарів, електрогазозварників, водіїв, робітників з ремонту електричного обладнання та інших представників робітничих професій, — розповіла «Дню» заступник директора Державного центру зайнятості Марина Аглоткова. — Залишається великий попит на спеціалістів вищого рівня, топ-менеджерів, а також економістів, менеджерів, лікарів, інженерів з відповідним досвідом роботи та високим рівнем кваліфікації, а також ІТ-спеціалістів високої кваліфікації. Найскладніше знайти роботу в сільському господарстві, переробній промисловості, будівництві, торгівлі та ремонті. Потрібно пам’ятати, що в будь-яких економічних умовах над усе в працівнику цінується професіоналізм. Працедавці мають потребу не тільки в наявності диплома у своїх співробітників, але й глибоких знаннях, певних навичках у роботі, тому потреба у висококваліфікованих кадрах є і буде завжди.
Самі ж студенти вважають, аби мати хорошу та добре оплачувану роботу, обов’язково треба мати знання та працездатність (так думає 65%). Такі дані оприлюднив нещодавно Інститут ім. Горшеніна, провівши соціологічне дослідження на тему «Сучасне студентство України». За даними опитування, більша частина респондентів вважає обов’язковою для цього ініціативність, а 41% упевнені, що потрібен досвід роботи. Натомість у роботодавців, окрім досвіду роботи, на першому місці серед вимог до працівників стоїть кваліфікація.
— Для працедавців важливо не те, молодий фахівець, чи ні, а те, наскільки він кваліфікований, — пояснює директор департаменту Конфедерації роботодавців Кирило Ткаченко. — Якщо молода людина працювала і навчалася паралельно, влаштовувалася на практику, це для неї величезний плюс. Але таку можливість (пройти практику. — Авт.) надають тільки так звані просунуті підприємці, які розробляють спеціальні програми для студентів. В Україні це поки що носить несистемний характер. Тому проблема працевлаштування — у відсутності кваліфікації. Адже роботодавець вимагає уміння працювати в колективі, навчатися, брати на себе відповідальність, займати активну соціальну позицію, плюс — мати базові компетенції. Будуть плюсом і знання іноземної мови. З кожним роком ця вимога посилюється, бо ми живемо в інформаційному просторі, коли доступ до інформаційних ресурсів перетинає нас із даними, викладеними відсотків на 80 англійською мовою. Тож знання іноземної мови — це не примха роботодавця, а вимога часу.
Також фахівці радять позбутися стереотипу, що коли людина отримала диплом про вищу освіту, то буде працювати за ним усе життя. За словами Кирила Ткаченка, з плином часу певні професії перестають існувати, а нові з’являються, наприклад у сфері інформаційних технологій. Тому люди повинні адаптуватися до цих змін і готуватися до того, що, можливо, доведеться змінити свою професію, та ще й не один раз. У багатьох європейських країнах це давно сприймається як норма.
На які ж професії сьогодні слід орієнтуватися абітурієнтам? У Росії для випускників вузів експерти склали рейтинг професій, які мають найбільший попит. На першому місці — спеціалісти зі сфери інформаційних технологій та інженери. В Україні ситуація майже така ж сама. Як розповіли у Конфедерації роботодавців, окрім спеціальностей, пов’язаних з інформаційними технологіями та промисловим виробництвом, наразі надзвичайний попит мають і працівники сільського господарства. Фахівці роблять ставку саме на ці сфери діяльності, оскільки саме вони стають стратегічними напрямами у розвитку України. Ще один напрям, на який експерти звертають увагу абітурієнтів, — це технології енергозбереження. Рано чи пізно Україна почне на них переходити, тому попит на енергетичні спеціальності буде зростати, вважають фахівці.
Та поки фахівці дають поради, у яких сферах можна шукати роботу, у деяких навчальних закладах від випускників п’ятих чи шостих курсів вже наразі вимагають показати довідку про працевлаштування. Більш ніж упевнена, що більшість таких довідок фальшиві, бо знайти роботу, та ще й за фахом, молодій людині не так просто. А здобути кваліфікацію та досвід можна тільки на тих підприємства, де діють спеціальні програми для студентів.
— Я знаю кілька підприємств, які реалізують програми з підготовки кадрів і укладають двосторонні договори з навчальним закладом та студентами для цільової підготовки фахівця, — продовжив Кирило Ткаченко. — На жаль, єдиної та великої бази таких підприємств в Україні немає. Тому я б радив звернути увагу молодих спеціалістів на невеликі підприємства або підприємства з іноземними інвестиціями. Вони, як правило, зацікавлені у підготовці студента як майбутнього фахівця, який би повернувся до них на роботу після завершення навчання. І такі підприємства вже на практиці потенційно оцінюють свого робітника. Рік тому певні кадрові агенції теж займалися подібною роботою і допомагали студентові піти на практику. Другий варіант, який допоможе знайти роботу, — більш виважена оцінка у виборі майбутньої спеціальності. В Україні профорієнтаційна робота поки що тільки починається, прийнята відповідна постанова Кабінету Міністрів про заходи для цього. Самі ж студенти повинні розуміти, що ніхто не буде бігати за ними і пропонувати роботу. Тому сам студент також повинен щось робити. Є багато джерел інформації, де можна шукати можливі варіанти працевлаштування. Немає нічого поганого, якщо одну практику пройти на одному підприємстві, іншу — на іншому. Людина набуде досвіду роботи в команді, і це їй буде плюсом.
З одного боку, фахівці праві в тому, що студенти мають бути активнішими. А з іншого, не завжди така активність приводить до позитивних результатів. Щоб там не говорилося, а без досвіду роботи ти нікому не потрібен. Бо ніхто не захоче вчити молоду людину всьому спочатку, витрачати гроші на підготовчі курси, якщо можна взяти вже готового кваліфікованого фахівця. Тому й доводиться спеціалістам чи магістрам з червоними дипломами йти у сферу торгівлі або обслуговування. Такі умови призвели до того, що нині більшість студентів сподіваються лише на себе, це підтверджують і дані дослідження Інституту ім. Горшеніна. Але попри це молодь вважає, що держава повинна піклуватися про їхнє працевлаштування. Тим паче, що українське законодавство передбачає забезпечення молодого фахівця першим робочим місцем. Але у більшості випадків шукати його доводиться самому.
