Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

А киян ніхто й не запитав ...

6 квітня, 2001 - 00:00

Ваша газета — одна з небагатьох, що регулярно надає слово своїм читачам. Адже у нашій «непрозорій» системі життя надто важливо для читачів мати можливість запитати про те, що їх хвилює. Мене, наприклад, хвилює доля мого Києва.

Як прийнято казати, «кияни та гості столиці» завжди відчували захоплення і зачарування його каштанами та липами, парками понад Дніпром, Голосіївським лісом та Гідропарком, де кожен міг знайти відпочинок від міської суєти, послухати солов’їв, розчулитися від споглядання краси. Під вуличними каштанами можна було гуляти в дощову погоду без парасольки, а під гарячим сонцем не мучитися від спеки. Та нині «голять» вулицю за вулицею, знищуючи каштани, липи, газони, цілі бульвари, — і все це для прокладання через місто шосейних трас. У старому місті зникає будинок за будинком, а натомість виростають величезні «подзеркалені бочки» (типове будівництво банків ХХI століття?).

Ходять наполегливі чутки, що для кожного парку вже знайдено «інвестора», який обіцяє побудувати замість парку десь готель, десь — гуртожиток ченців, десь — бізнес-центр, десь — балагани з гойдалками та пивницями. А замість Голосіївського лісу — краси та гордості міста — то й взагалі Діснейленд з чужими героями чужих казок.

Ось я і пропоную ввести у вашій газеті рубрику «На листи читачів відповідають...». Особисто я хотіла б отримати відповіді на такі запитання:

1. Які з наших (поки ще наших!) парків та скверів буде знищено «інвесторами»? Або, якщо м’якше, що передбачається спорудити:

а) на Володимирській гірці;

б) у Маріїнському, Піонерському, Першотравневому парках;

в) на Петровській алеї і в Зеленому театрі;

г) у Голосіївському лісі?

2. Що будуть показувати туристам, які, за прогнозами, ринуть у новозбудовані готелі ? Автостоянки? Шосейні траси? Бізнес-бочки?

3. Чи не має наміру міська влада запитати киян, чи хочуть вони жити в місті без каштанів та лип, але з чудовим проїздом із кінця в кінець і зручними автостоянками?

Заздалегідь дякую тим, хто захоче відповісти на мої запитання.
Людмила БАБЕНКО, Київ

ВІД РЕДАКЦІЇ. Ми, як кияни, поділяємо тривогу нашої читачки за долю рідного міста. І хоч нині для представників виконавчої влади відповідати на запитання, поставлені в ЗМІ, стало «немодним», «День» сподівається, що офіційні особи Київської міськадміністрації визнають за можливе відповісти авторці листа на сторінках нашої газети.

У більшій мірі вона — бібліографічність, анотаційність — характерна для публікації «Осмислення минулого — обов’язок наших сучасників» комуніста Г.Крючкова у «Дні», №48. До речі, то вже, либонь, третя присутність цього партійного автора на сторінках шанованого «Дня» за останні два місяці. І ніхто не коментує... Нема потреби?

Газета: 
Рубрика: