Неодноразові заяви прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, що ліки в Україні мають стати якісними та доступними, здається, все віддаляються від реальності. Так нещодавно Комісія з питань вищого корпусу державної служби проводила конкурс з обрання нового керівника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками — структури, що контролює весь ринок ліків, їхню реєстрацію, ліцензування та присутність в аптеках. За підсумками посаду обійматиме Наталія Гудзь. Раніше вона очолювала Державну службу з лікарських засобів у Києві, на цей пост її призначив 2012 року тодішній керівник Держлікслужби Олексій Соловйов — у часи, які вважаються етапом зародження низки корупційних схем у процесах перевірки ліків. За керівництва Соловйова з ринку було усунуто кілька європейських виробників ліків, а нині він потрапив під люстрацію. Чи можуть люди з його команди обіймати тепер керівні посади?
«СТАНДАРТНА СХЕМА, КОЛИ СТАВЛЯТЬ СВОЇХ ЛЮДЕЙ»
До речі, команда екс-очільника Міністерства охорони здоров’я Олександра Квіташвілі на пост голови Державної служби з лікарських засобів рекомендувала саме Наталію Гудзь. Вочевидь, як свою людину її просувала тодішня заступниця міністра Олександра Павленко. Цю чиновницю громадські експерти вважали ставленицею нардепа Гліба Загорія, власника фармкомпанії «Дарниця». Тож призначення Наталії Гудзь експерти вважають перемогою саме цього фармацевтичного клану.
«Є докази, що Павленко була пов’язана з Інною Демченко, заступницею Олексія Соловйова. Теоретично можна зробити висновок, що це одне угруповання — Соловойов, Гудзь, Демченко та Загорій. Мені здається, що у конкурсі переміг цей клан», — вважає Ольга Стефанишина, виконавчий директор благодійного фонду «Пацієнти України».
З таким призначенням складно прогнозувати, як розвиватиметься ринок ліків. Є ризики, що багато питань вирішуватимуть у ручному режимі, приміром, яким компаніям видавати сертифікати якості чи ліцензії, а яким блокувати.
«Це дуже важливий орган, який відповідає за якість і присутність ліків на ринку. Заяви Володимира Гройсмана, що в нас буде спрощена реєстрація ліків (а відповідно, і нижчі ціни. — Авт.), поки що під питанням, — продовжує Ольга Стефанишина. — Якщо голова служби пов’язана з тим чи іншим фармацевтичним бізнесом, очевидно, вона зможе впливати на видачу сертифікатів певним виробникам. Якщо на ринок заходять конкуренти цієї компанії, то голова служби може заблокувати видачу їй сертифікатів. Тобто це стандартна схема, коли клани ставлять своїх людей — те саме, коли в МОЗ Олександра Павленко допомагала прибирати конкурентів «Дарниці» з ринку».
«НЕЧИСТА» РЕПУТАЦІЯ КАНДИДАТІВ
Та кого б комісія не призначила керівником Держлікслужби, ситуація була б так само патовою, бо обирати практично не було з кого. На конкурс подалось вісім кандидатів, і у кожного з них є плями на репутації. Серед кандидатів були помічники народних депутатів, колишні працівники Держлікслужби, екс-керівник Державної служби з контролю за наркотиками, яку 2015 року об’єднали з Держлікслужбою, навіть директор музею.
Центр протидії корупції напередодні конкурсного засідання опублікував аналітичну довідку з коротким резюме на кожного кандидата. У ній зазначено, що, наприклад, Наталія Шолойко, керівниця Аптеки-музею, частину приміщення здавала в оренду фармацевтичній компанії, якою керує її чоловік. Іван Бавикін — екс-помічник нардепа Гліба Загорія, перебуваючи на посаді директора держпідприємства «Укртрансфармація», він надавав в оренду фіктивним фірмам приміщення за зниженою ціною.
Серед кандидатів — Владислав Цілина, котрого комісія призначила заступником Наталії Гудзь. «Незмінний керівник «Укрпротезу», який був ліквідований одразу після Революції Гідності як непотрібний посередник між державою та виробниками. Свого часу скандал через виділення Україною 50 мільйонів доларів на переобладнання китайських «Чері» для потреб інвалідів розгорівся саме довкола «Укрпротезу»», — характеризує кандидата Центр протидії корупції.
ГРОМАДСЬКІСТЬ — ЗА НОВИЙ КОНКУРС
«На жаль, вибору як такого в комісії не було. Усі кандидати без винятку були замішані в корупційних схемах або були учасниками конфлікту інтересів, — підсумовує Ольга Стефанишина. — Про сам конкурс ми дізнались в останній момент. Таке втаємничення від профільних організацій та відсутність чистих кандидатів — це два індикатори, котрі свідчать, що з конкурсом щось не так».
Однак самі кандидати запевняють, що мають чисту репутацію. Так один з претендентів Костянтин Косяченко (його пов’язують із нардепом від Партії регіонів Валерієм Нестеровським, чия фірма вигравали тендери на закупівлю інсуліну на Житомирщині) на критику своєї персони відповів у Facebook: «Якби почитали в Інтернеті про гарні справи, що хорошого зроблено мною разом з однодумцями, поговорили з людьми, що працюють і працювали зі мною, мабуть, пост був би набагато більшим».
Експертів також дивує, чому на конкурс подалося лише вісім осіб. І чому на фінал не допустили представників Міністерства охорони здоров’я? З огляду на це та невтішні результати, громадськість підготувала звернення до комісії, щоб відбір провели заново.
