Понад десять років на кафедрі стародавнього світу і середніх віків історичного факультету ХНУ ім. В.Каразіна проводять турніри серед знавців давньогрецької мови. Зазвичай змагається команда «корифеїв», серед яких студенти IV—VI курсів, які вчать мову еллінів виключно за власним бажанням, і команда III курсу, на якому давньогрецьку викладають спецкурсом для всіх.
«Серед завдань — відмінювання іменників, виявити, в якій формі деякі слова увійшли в російську або українську мови. Наприклад, в українській мові є таке слово «халепа». Воно давньогрецьке за походженням. Є дуже відомий вислів Платона: khalepa ta kala, і з давньогрецької він перекладається буквально «прекрасне — важке», — розповідає кандидат історичних наук Оксана РУЧИНСЬКА.
Саме Оксана Анатоліївна прищеплює студентам цікавість до історії Стародавньої Греції. Свого часу вона стажувалась рік в афінському університеті, знає і новогрецьку, і давньогрецьку мови. Тож вона, власне, і була суддею на турнірі, де загалом було шість завдань. Вони допомогли виявити, в якій команді найкраще знають давньогрецькі вислови, відмінюють іменники й дієслова, читають тексти давньогрецьких філософів за системою Еразма.
«Давньогрецька та новогрецька мови — різні. Вони схожі лише за написанням літер. Давньогрецька мова дуже важка. Для того щоб правильно сформулювати думку, студенти кажуть, що потрібно мати комп’ютер у голові. Але вона дуже стимулює. Після давньогрецької мови англійська видасться найлегшою. Давньогрецька мова — це ключ до вивчення будь-якої мови. Тому навіть з методологічних позицій вона дуже корисна»,— стверджує викладачка.
Мені випала нагода стати свідком турніру. І можу сказати, що боротьба справді точилася запекла. У кожному раунді фаворит змагань змінювався, проте перемогла все-таки дружба. Нічиєю між командами третьокурсників і збірною IV—VI курсів залишились задоволені всі. Студенти III курсу довели — хоч вивчають давньогрецьку всього півроку, але успішно. А старшокурсники порадували особливо Оксану Анатоліївну, бо спецкурсу з давньогрецької в їхній навчальній програмі вже немає, проте вони продовжують її вивчати. Одні — заради написання диплому та можливості вивчення в оригіналі давньогрецьких джерел, для інших це стало хобі. Наприклад, четвертокурсниця Катерина Мамонтова вивчає давньогрецьку мову вже другий рік. Найскладніше для неї, каже, це правильно ставити наголос у словах під час читання текстів. Проте вона не відступила перед труднощами і продовжила вивчення давньогрецької мови, адже її знання відкрило перед нею чимало можливостей у дослідженні улюбленої теми.
«Я вивчаю давньогрецьку медицину. І всі джерела написані давньогрецькою мовою. Тепер я маю можливість читати в оригіналі тексти Гіппократа, історії хвороб, різноманітні написи...» — розповідає Катерина. І якщо вона в Греції поки не бувала, то п’ятикурсниця Тетяна Коновалова вивчала релігію, жіночі культи, в тому числі на розкопках Стародавньої Ольвії — античної грецької колонії. Дівчина пригадує пам’ятки, які вдалося там знайти. Каже, серед них було багато текстів, присвячених Афродіті. Саме знання давньогрецької мови допомагало швидко ідентифікувати, кому присвячені написи. Тетяна зізнається, що вже працює не за спеціальністю, але історія стародавнього світу й вивчення давньогрецької мови завжди буде для неї хобі, яким можна пишатися.
Кандидат історичних наук Оксана Ручинська стверджує: турнір із давньогрецької мови на історичному факультеті «каразінського університету» — традиційний. Тож обов’язково відбудеться і наступного року. На запитання, чи не хотіли б його зробити всеукраїнським, скромно посміхається й відповідає: хоча б загальноуніверситетським.
