Серед науково-практичних розробок Національної академії наук України останнього часу особливе місце займає розробка та видання великого інтегрального проекту, який об’єднав фахівців багатьох галузей наук — Національного атласу України.
Президія НАН України ще на стадії розробки пілотної версії НАУ (1997—2000 рр.) визнала цей проект приорітетним та перспективним для розвитку науки та для інформаційної підтримки розвитку держави. За поданням Президії Національної академії наук указом Президента України (2001 р.) та постановою Кабінету Міністрів України (2003 р.) було відкрито дорогу до його розробки. Президент НАН України академік Б.Є.Патон, як голова Координаційної ради та Редакційної колегії Атласу та віце-президент академік А.П.Шпак, як керівник Програми підготовки до видання та видання Національного атласу України приділили велику увагу цьому проекту та доклали багато зусиль для його реалізації.
Натхненником та в подальшому координатором цієї роботи став Інститут географії НАН України. Під керівництвом директора інституту чл.-кореспондента НАН України Руденка Л.Г. та за участю співробітників інституту Бочковської А.І., Козаченко Т.І., Пархоменко Г.О., Разова В.П. було розроблено та видано в 2001 р. Концепцію НАУ, яка була сприйнята науковою громадськістю та фахівцями, відповідних до структури та змісту Атласу, галузей знань і стала науковою основою всіх подальших робіт. Велику наукову підтримку розробникам всіх блоків Атласу надавав радник директора Інституту географії, чл.-кореспондент НАН України О.М.Маринич, за безпосередньою участю якого було створено серію карт сучасних ландшафтів України. В подальшому на цих науковців та на заступника директора В.П.Палієнко, лягла основна робота з організації і наукової координації робіт та з наукового, тематичного та інформаційного редагування всіх його 850 карт. Авторами більше 50% цих карт є співробітники Інституту географії.
Підготовку Атласу до видання здійснило науково-виробниче підприємство «Картографія».
Робота над Атласом, як видно зі списку виконавців, згуртувала багатьох провідних вчених та фахівців різних галузей знань України і створила величезний (біля 450 осіб) творчий колектив, що зумів узагальнити в ньому просторову інформацію необхідну для діяльності влади, науки, освіти, культури.
Атлас став енциклопедією знань про природу та суспільство України, різноманіття яких відображено в історичному, природознавчому, соціально-економічному та екологічному аспектах.
В Атласі поряд із сюжетами характерними для класичних інформаційних творів висвітлено ряд нових. Такими є карти що відображають місце України в сучасній Європі — в її природному, історичному, політичному, культурному просторі, в ресурсному, демографічному, економічному потенціалі. Ці та інші карти з блоку «Загальна характеристика» демонструють потужний та різноманітний потенціал росту України, її привабливість як партнера на світовій арені, ресурси її геополітичного положення.
Новими сюжетами (боротьба за національну незалежність 1917—1921 рр, національний рух опору, дисидентський рух та політичну опозицію в Україні в період 1946—1990 рр.) поповнено серію історичних карт, що характеризують основні історичні етапи розвитку українського народу та української державності. Вони без сумніву викличуть відгук суспільства.
Надзвичайно насичений інформацією блок карт «Природні умови та природні ресурси». Карти відображають глибоку вивченість природи України в історичних та сучасних вимірах і характеризують її могутній природно-ресурсний потенціал. Карти цього блоку корелюються з картами екологічного спрямування, зібраними в тематичному блоці «Екологічний стан природного середовища».
Широко відображено особливості населення України. В динаміці подано його чисельність, структуру, розміщення. Детально, чого не було раніше, відображено базові характеристики населення — його національний склад та розселення народів, мову, конфесійну структуру. Особливості та рівень людського розвитку в Україні висвітлено через показники демографічного, соціально-економічного та гуманітарного розвитку.
Карти блоку «Економіка» відображають складну структуру, особливості та тенденції економічного розвитку держави, напрямки сучасних трансформаційних процесів у ній.
Над Атласом працював великий колектив вчених та фахівців з різних галузей знань та практики. Високопрофесійна редакційна колегія, наукові консультанти, експерти рецензенти, редактори забезпечували наукову та інформаційну якість цього твору. Але за кожною картою чи матеріалом, вміщеним в Атласі, стоїть кропітка наукова робота автора, який представляв на суд цих інституцій свої розробки — від концепції, аналізу та узагальнення інформації до видавничого оригіналу.
Атлас насичений текстами до кожного блоку, які в сумі складають змістовну монографію. Це дуже доречне доповнення вводить читача в інформаційне поле кожного блоку. Крім текстів та карт в Атласі вміщено велику кількість графіків, діаграм та фото, які несуть додаткову інформацію та урізноманітнюють її сприйняття, надають сторінкам Атласу певної завершеності.
Заслуговує схвалення ідея доповнення Атласу додатковим томом з перекладами текстів та легенд карт російською та англійською мовами. Це окрема, виконана авторами, наукова робота — адже практично створено тримовний термінологічний словник за тематикою Атласу. Це може бути початком великої роботи з удосконалення понятійного апарату відповідних галузей знань та створення повних кілько мовних словників, чого так не вистачає зараз. Не менш важливим в цій роботі є розширення кола користувачів Атласу на російськомовних та англомовних теренах.
Важко переоцінити роль електронної версії Атласу (керівник розробки — директор ТОВ «Інтелектуальні системи «ГЕО» Чабанюк В.С.) Зрозуміло, при сучасних темпах розвитку світового, в тому числі і українського суспільства, паперова версія дуже швидко стане джерелом минулої інформації і йому може бути відведена роль не стільки інформаційного джерела для поточних досліджень, скільки важливої пам’ятки науки та культури. Вберегти Атлас від забуття покликана саме його електронна версія, здатна актуалізувати інформацію, закладену в Атласі на основі його структури, змісту, системи показників тощо. Тому розробникам Атласу, а особливо його ідеологам з Інституту географії, варто постійно турбуватися про його розвиток в різних напрямках. Це може бути створення регіональних, тематичних атласів на базі ідей Національного атласу та особлива турбота повинна бути спрямована на актуалізацію даних в електронних версіях.
Серед інших достоїнств Атласу є його оформлення. Автори та всі учасники проекту потурбувалися щоб цей твір, створений в Україні, відповідав духу та ментальності українського народу, був не тільки сухим інформаційним довідником, а й відповідав їх художнім уподобанням.
На мою думку виданням цього Атласу Україна заявила про високий рівень своєї, в тому числі й картографічної науки, культури та видавничої практики. Атлас без перебільшення є унікальним виданням, подарованим державі самовідданими виконавцями проекту, які заслуговують на саму високу оцінку з її боку.
