Сім років тому, 29 червня 1995 року, на Харків обрушилася небачена злива. Люди, сміючись, переходили вулиці по пояс у воді, а в деяких місцях зупинялися в потоках навіть круті «Джипи». А потім залило насосний колодязь Диканівських очисних споруд, цих головних нирок Харкова. Переповнені стоки ось-ось могли пролитися в Сіверський Донець, із якого п’ють воду люди ще чотирьох областей України і Росії. Злива скінчилася, а з нею і питна вода: водопровід вимкнули, щоб ніхто не міг нічого злити в раковини. Місяць півторамільйонне місто ходило немитим, не милувалося фонтанами і навіть боялося купатися у Дінці, хоча питну воду розвозили в цистернах. На Диканівці водолази пірнали у смердючий результат урбанізації, а тогочасний губернатор Олександр Масельський переніс свій кабінет із Держпрому на Диканівку. Через місяць воду місту дали.
Відтоді роботи з посилення безпеки Харкова на випадок таких злив не припиняються. Основні роботи по ліквідації наслідків аварії планується завершити до 350- річчя Харкова. Про це недавно на засіданні міського штабу і ДКП «Харкiвкомуночиствод» повідомив генеральний директор ДКП Іван Корінько. Засідання штабу, що проходило за участю голови Державного комітету з питань житлово-комунального господарства Григорія Семчука, голови Харківської облдержадміністрації Євгена Кушнарьова і Харківського міського голови Володимира Шумилкіна, було присвячене підсумкам семирічної роботи по виконанню Указу Президента України «Про заходи по залученню додаткових коштів для ліквідації наслідків аварії на Диканівських очисних спорудах м. Харкова». За словами І. Корінька, з урахуванням інфляції вартість першочергових заходів з підвищення надійності системи водовідведення в Харкові становить 140 млн. грн. На 1 липня освоєно 77,7 млн. грн. У 1997 р. введено в експлуатацію новий блок ДОС, у 1998 р. — 3 гектари мулових майданчиків, почалася реконструкція цеху механічного обезводнення осаду. І. Корінько зазначив, що один із найскладніших і найважливіших заходів — створення головного дублюючого колектора довжиною 1100 метрів. Уже завершено щитову проходку — 945 метрів. Не менш важливим є будівництво нових і прочищення існуючих зливових стоків.
І. Корінько повідомив, що підписано контракт з німецькою фірмою «Вестфалія — Сепаратор Умвельттехнік» на поставку обладнання в розмірі 1,1 млн. дол. Як зазначив І. Корінько, для виконання повного об’єму робіт потрібно 62,3 млн. грн.
Коштів катастрофічно не вистачає. Вони надходили від продажу пакетів акцій держпідприємств, що приватизуються, їх виділяв міський бюджет, але все одно мало. За словами начальника департаменту Фонду держмайна України Юрія Яковлєва, план надходження коштів у фонд ліквідації наслідків аварії на Диканівських очисних спорудах не виконується. За його словами, для реалізації заходів по ліквідації наслідків аварії можна залучати кошти від приватизації енергетичних компаній України незалежно від їх географічного розташування. У цьому році запланована приватизація АК «Полтаваобленерго» і «Сумиобленерго», яка, на думку Ю. Яковлєва, може дати такі гроші.
