Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Коли поразка надає оптимізму

3 квітня, 2009 - 00:00

Знавці можуть бути проти запропонованого заголовку, бо ж наша збірна із тренером Михайличенком вже програвала: торік у контрольному матчі українці були розгромлені голландцями з рахунком 3:0. Але то була контрольна гра, хоч результат якої і реєструється у Міжнародній федерації футболу. Контрольні матчі для того і проводяться, аби випробувати себе аби не програти у матчі офіційному, тобто грі світової чи європейської першості.

Перед поєдинком проти Англії наш тренер нічого випробовувати не хотів. Минулої суботи, коли всі вільні від офіційних ігор національні збірні проводили контрольні матчі, наша команда грала сама із собою на базі в Уотфорді, що неподалік від Лондона. Англійці ж контрольну таку гру у суботу провели, обігравши 4:0 словаків, перевіривши готовність та взаємодію гравців плюс потішивши десятки тисяч глядачів на стадіоні та мільйони біля телевізорів.

Якщо сказати, що гра у футбол між Англією та Україною викликала у Лондоні особливий інтерес, це буде не зовсім так. На перших шпальтах лондонських газет та у головних телевізійних новинах був «самміт двадцятки», який зробив у ті дні Лондон столицею світу. Про футбольний матч писали на останній сторінці, причому писали небагато. А що писати, коли всі заздалегідь упевнені у перемозі Англії?

Тренер збірної України напередодні як міг намагався переконати британських журналістів на прес-конференції у тому, що його команда здатна перемогти. Англійці не повірили. Вони повірили тренеру збірної Англії. Італієць Капелло, який нині тренує англійців, поки що не дуже добре говорить англійською, але у нього цілком вистачило словникового запасу аби коротко пообіцяти перемогти Україну.

На гру Капелло виставив усіх своїх «зірок», у тому числі Террі, Джерарда, Руні, Лампарда, Коула, Фердинанда. Із знаменитостей на лаві запасних залишився лише тридцятитрирічний Бекхем. Українська тридцятирічна знаменитість Шевченко теж залишився у запасі. Ті ж, хто вийшов на поле, мали підтвердити у грі із грізним суперником свої претензії якщо не на «зірковість», то хоча б відповідність високому міжнародному рівню. Підтвердити цей рівень українцям вдалося частково. У частині руйнування гри суперників наші були не гірші, якщо не кращі за англійців. А от щодо власної атакуючої гри — нічого серйозного у збірної України не вийшло. Прогнозовану захисну тактику підтвердив і стартовий склад нашої збірної, де проти руйнівників Ярмаша, Чигиринського, Михалика і Шевчука у захисті та Тимощука, Слюсаря та Валієва у середині поля, було лише троє атакуючих футболістів — Мілевський Воронін та Алієв. Нічого утрьох вони так і не створили. Захист, під тиском англійців почав помилятися. Врешті Крауч забив м’яч у ворота П’ятова після подачі з флангу. Гра спокійно котилася до мінімальної перемоги господарів, як Шевченко, який вийшов на поле у другому таймі майже одночасно з Бекхемом, використав чи не єдину помилку англійських захисників при розіграші штрафного удару, і зрівняв рахунок. Аби знову вийти уперед господарям знадобилося менше восьми хвилин. Чергова передача з флангу — і Террі встановлює переможний для Англії рахунок — 2:1.

На жаль, поразка українців була цілком логічною. Можна було б утримати і нічию, що б було для всіх нас приємніше. Але що далі? На що сподіватися із збірною, яка грає у руйнівний футбол із кожним хоч трохи сильним суперником. Навіщо нашій команді потрапляти на Кубок світу 2010 року з такою грою, яку вона показала на лондонському стадіоні «Уемблі»?

Тепер я маю написати обов’язкові у таких випадках слова про те, що до наступної гри проти Хорватії у нашої збірної є ще два місяці і за цей час можна налагодити гру. Сказати про це можна. Ми говоримо про це після кожної нової поразки нашої збірної вже котрий рік поспіль. А справжньої гри у висококласний атакуючий футбол у виконанні головної команди країни ми досі й не бачимо. Можна, звісно, пожартувати, що після Хорватії нашим грати проти карликової Андорри і у тій грі ми точно побачимо нашу команду в атаці. Але не хочеться жартувати. Хочеться сподіватися на те, що і тренери збірної України, і футболісти, і керівники нашого футболу таки зробили щось, аби команда почала грати у футбол, а не лише заважати це робити іншим.

Кубок світу -2010. Відбірний турнір.
Група 6. Англія — Україна — 1:2. Андорра — Хорватія — 0:2. Казахстан — Білорусь — 1:5

Микола НЕСЕНЮК, Лондон — Київ
Газета: 
Рубрика: