Ця трагедія є сумною ілюстрацією сухих статистичних звітів про стан дитячого травматизму в Україні, де у цифрах і буквах втілено біль і страждання дітей. За даними Комітету з нагляду за охороною праці, минулого року внаслідок нещасних випадків загинуло 2553 дитини віком до 14 років. За дев'ять місяців цього року жертвами смертельного травматизму стали вже 1867 дітей.
Обставини травмування юних громадян найрізноманітніші. Це, передусім, дорожньо- транспортні пригоди, у яких протягом дев'яти місяців нинішнього року загинуло 12% від загальної кількості всіх смертельно травмованих дітей. Кожна десята загибла дитина померла від ненавмисного механічного задушення або закупорки дихальних шляхів. Причиною смерті 9% травмованих дітей стало ненавмисне отруєння, 6% — дія електричного струму. Проте найбільш згубною для дітей залишається водна стихія — понад чверть померлих (27%) залишили цей світ внаслідок утоплення.
Досить типовим є випадок, що стався у червні цього року на одній з приток Десни, недалеко від Києва. Мати з двома дітьми — учнями старших класів, поїхала відпочити на природу, до річки. Захопившись спілкуванням зі своїми знайомими, жінка залишила дітей без нагляду, чим вони негайно скористалися, стрибнули з берега у воду і потрапили в найглибше місце на тому відтинку річки. Брата з сестрою підхопила сильна течія, вони почали тонути. Дівчинці вдалося врятуватися. Тіло хлопчика виявили лише через кілька днів.
Особливий роздiл у літописі дитячого смертельного травматизму — самогубства. За дев'ять місяців нинішнього року 62 людини віком до 14 років добровільно залишили цей світ. Про те, скільки спроб звести рахунки з життям, на щастя, виявилися невдалими, статистика мовчить. Що за сила спонукає юну людину, яка ще тільки ступила на поріг життя, до фатальної межі? Що маємо зробити ми — представники дорослого світу для того, аби втримати, не дозволити зробити дитині недоречний крок?
Навряд чи є винятково правильні відповіді на ці запитання. Однак абсолютно зрозуміло, що профілактика травматизму — це реальний і правильний спосіб забезпечення збереження життя і здоров'я дитини. До речі, саме на попередження нещасних випадків серед дітей спрямовано курс охорони життя і здоров'я людини, який уже кілька років викладають на виховних годинах (а з цього року ввели для обов'язкового вивчення у середніх школах). Курс, який розраховано на 17 академічних годин, складається з тематичних уроків. На заняттях вивчають правила дорожнього руху, поведінки на воді, питання пожежної, радіаційної та електробезпеки, інші спеціальні питання. Школярі на цих уроках отримують життєво необхідні, особливо в наш нелегкий час, знання і навички. Теоретичні знання органічно закріплюють на практичних заняттях. Однак у школах, особливо в сільській місцевості, не завжди є наявна реальна можливість їх проведення. Наприклад, як можна навчити дітей плавати, якщо у школі та її околицях немає басейну? То ж і доводиться вчителям пояснювати і показувати необхідні прийоми «на суші». Що навряд чи принесе бажані плоди. У деяких школах пішли далі — проводять спеціальні тематичні, передканікулярні заняття «з прив'язкою до місцевості», розташування школи і мешкання учнів. Так, у зимовий час — це бесіди про поведінку на льоду, катання на санках, ковзанах. Влітку ж — уроки, де нагадують дітям, як правильно поводитися в лісі, у сільській місцевості, на воді.
Однак, незважаючи на правильні доповнення у шкільній програмі, діти, як каже героїня одного з рекламних роликів — мати двох синів, є діти. І скільки б разів і як би повчально ми не тлумачили їм те, «что такое хорошо и что такое плохо», передбачити їхню поведінку на всі сто — неможливо. Імовірність нещасного випадку чи то з вини самої дитини, чи з іншої причини існує завжди. І ми, дорослі, забувати про це не маємо права. Бо величезною мірою саме від нас залежить, чи буде здоровим дитинство наших дітей. Часто їхнє життя — в наших руках. Будьте добрі, пам'ятайте про це завжди! Олександрина ДУБІНІНА,
Інформаційний центр з питань охорони праці P.S. Коли матеріал готували до друку, було повідомлено про ще одну трагедію: у шахті ліфта через зайву допитливість загинув восьмирічний киянин.
