Переживши подвійний удар долі — вимушене переселення із зони конфлікту на сході України та підтверджений лікарями болісний діагноз — аутизм молодшого синочка, вона не опустила рук, а разом із чоловіком створила в Сумах перший корекційний центр для допомоги дітям з такими проблемами.
Олена називає себе щасливою мамою «найособливішої дитини» і впевнена, що у майбутнє потрібно не просто дивитися з оптимізмом, а самим творити це майбутнє. Коли ми зустрілися у спеціалізованому центрі для дітей з особливостями розвитку під назвою «Щасливі діти», який вона очолює, Олена разом з колегами саме збиралася до Одеси — на черговий семінар-практикум. Цього разу поглиблювати свої знання з теми «Запуск мовлення нерозмовляючих дітей до фразового мовлення».
«Ми постійно розвиваємося, освоюємо нові сучасні методики, переймаємо світовий досвід у сфері корекції та реабілітації дітей з неврологічними, психологічними проблемами і психіатричними розладами. Усі семінари, тренінги, які відвідуємо, ліцензовані. Проводять їх сертифіковані, відомі у світі фахівці. Наприклад, наш працівник протягом двох місяців навчалася в ізраїльських спеціалістів, і зараз ми впроваджуємо методики, які застосовуються в ізраїльських клініках...» — каже жінка.
Сама Олена сьогодні здобуває другу вищу освіту в Сумському педагогічному державному університеті (перша освіта — економічна) за спеціальністю «корекційний педагог». Крім того, нещодавно стала сертифікованим спеціалістом інноваційного методу Tomatis Developpement S.A., який використовує в роботі з дітками.
«ПЕРЕЧІКУВАТИ» СЕНСУ НЕМАЄ
Коли бачиш цю енергійну, усміхнену, життєрадісну та впевнену в собі молоду жінку, важко повірити, що не так давно її життя розділилося на «до» і «після». Їй, кандидату економічних наук, викладачу університету, разом із чоловіком, котрий займався у Донецьку підприємницькою діяльністю, в одну мить довелося покинути все, взяти з собою двох дітей і виїхати із зони воєнного конфлікту. «Ми бачили, що починається війна, і не стали зволікати, не хотіли травмувати дітей...» — розповідає Олена.
Спочатку переїхали до родичів у Сумську область, а згодом — і безпосередньо до Сум. Було зрозуміло, що «перечікувати» сенсу немає. Треба продовжувати жити, закріплюватися й адаптуватися на новому місці, хоч і довелося все починати з нуля... Одна з улюблених цитат моєї співрозмовниці, по суті, її життєве кредо — слова Ліни Костенко: «І все на світі треба пережити, і кожен фініш — це, по суті, старт». Чоловік відновлював зв’язки з бізнес-партнерами і сам бізнес. А Олена вже міркувала над тим, як можна втілити давню мрію і започаткувати власну справу — відкрити свій фуд-стріт, точку продажу вуличної їжі. І раптом новий удар: за одним випробуванням долі не забарилося друге, батьки почали помічати затримки розвитку у дворічного Владика. Хтось би в такій ситуації опустив руки, та не Олена. Вона розуміла: треба бити на сполох, і то негайно! Тепер її головним завданням стало зробити все можливе і неможливе, щоб знайти спосіб допомогти малюку. Кинулася шукати відповідних фахівців, сама перелопачувала гори інформації, аби якомога глибше вникнути у проблему. Виявилося, що в Сумах немає спеціалізованого центру, який надавав би комплексну допомогу діткам з особливостями розвитку. І тоді вони з чоловіком вирішили... самі створити такий центр!
«Це були непрості, але дуже цікаві півроку, і ось наш центр уже рік допомагає діткам та їхнім батькам ставати щасливішими», — ділиться Олена Абаєва.
ЗАНЯТТЯ ПРОХОДЯТЬ В ІГРОВІЙ ФОРМІ
Залучили психолога, інших фахівців. А «стати на ноги» допоміг грант від Міжнародної організації з міграції: за програмою допомоги вимушеним переселенцям Олена захистила свій бізнес-план і отримала кошти, які витратили на закупівлю сучасного обладнання для центру.
Тут панує справді затишна домашня й водночас життєрадісна атмосфера, бо заняття проходять в ігровій формі. До кожної дитини — індивідуальний підхід, і тому в закладі можуть одночасно перебувати лише три дитини, а один фахівець приймає за день максимум чотири-п’ять малюків, адже заняття з особливими дітками потребує великого емоційного навантаження. Маленьким відвідувачам центру допомагають у разі розладів так званого аутичного спектра, розумової відсталості, затримки психічного та мовного розвитку і з іншими подібними проблемами. До речі, заняття відбуваються у присутності батьків, яким теж надають тут психологічну підтримку: зрештою ті переконуються, що діагноз — не вирок і що навіть у такій складній ситуації можна досягти значних результатів. Зазвичай, розповідає Олена Абаєва, помітні зрушення на краще в розвитку дитини можна побачити уже через два тижні. Сама ж не приховує материнської радості, коли бачить найменший успіх свого Владика.
В усьому світі такі послуги досить дорогі. Щоб зробити послуги доступнішими для тих, хто не має такої фінансової можливості, центр пропонує так звані інтенсив-курси, які поєднують досвід різних фахівців в одному комплексі. Для дитини розробляється широка індивідуальна програма, за якою батьки можуть займатися з малюком і самостійно, вдома.
Нещодавно центр «Щасливі діти» відзначив свій перший рік діяльності. За цей час він уже надав допомогу понад 70 діткам, і не тільки із Сум. Сюди приїздили і приїздять із усієї області і з-поза її меж. Хтось дізнався про цю установу з інтернету, хтось від знайомих. Навіть із Білорусі приїздили і залишили дуже добрі відгуки.
Олена Абаєва каже, що, на жаль, поки не вдається налагодити співпрацю з державними лікувальними закладами. А така співпраця, на її переконання, була б дуже ефективною: «У них великий досвід, а в нас багато знань...»
Втім, знаючи життєвий принцип Олени: «Дорогу здолає той, хто йде», — немає сумнівів, у неї все вийде.
