Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

"Командора! Командора!" - вигукували щасливі глядачі

29 листопада, 1997 - 00:00

22 і 23 листопада в київському Молодому театрі відбулася прем'єра вистави "Дон Жуан" у постановці художнього керівника театру Станіслава Мойсеєва.

Стіни Молодого давно не бачили такого скупчення відомих глядачів. Подивитися виставу прийшли Олександр Биструшкін і Леонід Косаківський, Вадим Скуратівський і Нелля Корнієнко, критики й журналісти найрізноманітніших видань, телевізійники, котрі заважали одне одному, актори й режисери київських театрів. За браком вільних місць охочі прилучитися до події стояли в міжряддях протягом двох дій. Загалом, яблуку не було куди впасти, і овацій, так само як і квітів, у кінці вистави було надзвичайно багато.

Зал натхненно аплодував усім творцям довгоочікуваного видовища, і, нарешті, актори почали дружно скандувати: "Режисера! Режисера!", викликаючи на сцену винуватця цієї урочистості Станіслава Мойсеєва. А глядачі, котрі недочули, радісно підхопили: "Командора! Командора!". Як такого Командора у виставі не було, за режисерським трактуванням сам Дон Жуан був відображенням образу Командора, його другим обличчям. Не рий іншому яму, бо сам у неї впадеш. Так і трапилося зі Станіславом Мойсеєвим, який став на фінальному поклоні "молодотеатрівців"... Командором.

Людмила ГРАБЕНКО
Газета: 
Рубрика: