Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Комп’ютеризація шкіл поки що у вигляді Х-файлів

30 серпня, 2000 - 00:00

С хоже на те, що найближчим часом українська система освіти зазанає неабияких стресів від небачених змін. Перша з них — скасування привілеїв при вступі для медалістів — вже сталася, примусивши чимало похвилюватися свіжоспечених абітурієнтів. Цілий шквал негативних відгуків викликало запровадження 12-бальної шкали оцінок у середній школі. А у недалекому (сміємо сподіватися) майбутньому всі школи нашої неосяжної батьківщини обіцяють обладнати комп’ютерами. В Індії, до речі, якраз у розпалі реалізація програми «заселення» комп’ютерами саме сільських шкіл. Там фінансовим боком питання займаються, хоч як це дивно, меценати. У нас це гарантує «Програма інформатизації загальноосвітніх навчальних установ та комп’ютеризації сільських шкіл», яку незабаром буде затверджено урядом. Головна мета процесу інформатизації шкіл полягає у «підготовці підростаючого покоління до повноцінної життєдіяльності в інформатизованому суспільстві». Серед пріоритетів цієї програми — технічне оснащення навчальних кабінетів комп’ютерами з підключенням їх до глобальної мережі Інтернет.

Авторами проекту передбачається розробка українського тлумачного словника з інформатики й установка на шкільних комп’ютерах тільки сертифікованого програмного забезпечення (при тому, що, за словами фахівців, переважна більшість «софту», який використовується в Україні, є нелегальним продуктом). Розглядається у програмі впровадження в «школі майбутнього» з 12-літньою системою навчання окремого курсу «Інформатика». Тобто перші-шості класи опановуватимуть елементарні навички роботи з комп’ютером, сьомі-дев’яті класи пройдуть основний курс інформатики, а випускні класи — курс інформатики допрофесіональної підготовки з урахуванням профільності навчального закладу.

Ідея, безперечно, гарна, але як вирішити проблему фінансування такого проекту, якщо навіть на випуск потрібної кількості підручників і методичної літератури країні катастрофічно не вистачає грошей? Один із авторів програми інформатизації шкіл, заступник директора Інституту засобів навчання АПН України Юрій Жук відповів «Дню» на це запитання ухильно. За його словами, на забезпечення понад 6 млн. українських учнів повним комплектом підручників знадобиться у 3 — 4 рази більше коштів, ніж на комп’ютеризацію шкіл. А для успішного функціонування програми, переконаний Ю.Жук, досить одного комп’ютера на 25 — 30 учнів, що дозволить кожному з них провести за роботою з ЕОМ не менше години в тиждень. Певно, розміри капіталовкладень у гідну похвали ідею невідомі і самим розробникам проекту. Щоправда, у ньому відзначається поява нових джерел отримання коштів, якими, зокрема, будуть «ресурси недержавного сектора економіки». Прем’єр Віктор Ющенко, котрий був присутнім 17 серпня на колегії Міносвіти, пообіцяв знайти можливість максимального фінансування програми комп’ютеризації українських шкіл.

У тих, хто знайомий з організацією освіти на периферії, напевно, виникне декілька запитань. Наприклад, як можна успішно опановувати комп’ютерну грамоту в районах, де періодичне відключення електроенергії — явище звичне? І чи не доведеться сільським школам наймати цілу армію охоронців, щоб уберегти отримане від держави добро від повсюдно практикованого розкрадання?

Програмою інформатизації передбачається необхідність підготовки кваліфікованих педагогів у сфері інформаційних технологій. Місію цю покладено на плечі відповідних вищих навчальних закладів. Навіть якщо, як стверджує Ю.Жук, українські вузи достатньою мірою забезпечені всім необхідним для підготовки фахівців, результати навряд чи будуть помітними протягом найближчих кількох років. На підготовку фахівця, особливо викладача «комп’ютерних наук», піде чимало часу, враховуючи те, що дійсно досвідчених у питаннях програмування педагогів у нашій країні просто немає. І у вищеописаному проекті ніяк не окреслені терміни, протягом яких всі школи України буде «ощасливлено» поголовною комп’ютеризацією. Все це загалом змушує думати, що рідне Міносвіти чи то не зовсім повно уявляє собі пов’язані з цим труднощі, чи то, навпаки, чітко усвідомлює, що благі наміри на папері такими і залишаться...

Наталя МЕЛЬНИК
Газета: 
Рубрика: