Професор Державної академії керівних кадрів культури та мистецтв кафедри соціальних і гуманітарних дисциплін Наталя Цимбалюк зазначає, що фонд зорієнтувався на молодих педагогів, більшiсть з яких має вiк до 25 років. «У нашій групі навчалися викладачі, які були майже вдвічі старші за своїх учителів, — каже Наталя Миколаївна. — Таке спілкування з носіями нових ідеологій, нових поглядів виявилося дуже корисним для людей нашого покоління в осягненні нового способу мислення, який дає нові сили та відкриває нові можливості для спілкування з усім світом. Нещодавно я повернулася із Криму з конференції, на якій директорів палаців культури та завідувачів районних відділів культури навчали технологій соціально-культурного програмування, і була вражена тим, що навіть у Міністерстві культури Криму немає виходу в Інтернет... На конференції люди вперше почули про інтернет- програми, вони просили дати адреси сайтів та електронної пошти, відчували величезний потяг до спілкування, професійного зростання. Мені здається, що фонду треба орієнтуватися не тільки на викладачів, але й на працівників культури, бібліотекарів, клубних працівників, навколо яких завжди безліч людей, і, насамперед, представників старшого віку. Адже батькам треба сьогодні навчати дітей не тільки фігурного катання, музики, але й володіння сучасними технологіями».
Однак жодна компанія, хай буде вона тричі багата, не в змозі самотужки комп’ютеризувати всі школи й ліквідувати інтернет-неграмотність. Ефективний шлях для розв’язання цієї проблеми, який реалізовується в усьому світі, лежить тільки через благодійні фонди, що акумулюють кошти декількох компаній і цільовим чином їх використовують під контролем громадськості. «Інтернет-освіта для вчителів» — це лише один із проектів фонду. Ним також реалізовуються програми з оснащення навчальних закладів комп’ютерною технікою, з наданням доступу до Інтернету, і проект зі створення спеціального освітнього інформаційного середовища, яке дозволить консолідувати та координувати діяльність із впровадження передових інформаційних технологій у навчальні процеси.
На запитання кореспондента «Дня», котре було посталене представниковi компанії ULYS SYSTEMS Вадимові Руднєву, щодо доцiльностi участі компанії в благодійному проекті фонду, пан Руднєв сказав, що треба не паразитувати на ринку, а формувати його, і що збільшення кількості користувачів ПК має цьому сприяти. Компанія ULYS SYSTEMS надала центру 11 системних блоків, компанiя SAMSUNG — забезпечила моніторами, а загалом проект підтримало вісім компаній. Щоб здiйснити безкоштовне навчання в центрі фонду азів комп’ютерної грамотності, вже склалася ціла черга вчителів, однак може пощастити лише тим, у кого в школах уже є комп’ютерні класи, підключені до Мережі.
