Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

«Кому потрібні дармоїди?»,

21 липня, 1998 - 00:00

Не відмовиш службам працевлаштування області
в майже героїчних зусиллях, скерованих на те, аби повернути безробітних
до діла: робітника — до молота, селянина — до серпа! Та от лихо: процес
соціального оздоровлення суспільства йде черепашачими кроками тунелем,
у кінці якого немає світла.
 

Нині на Херсонщині позбавлені можливостей «перелоги орать» 12 відсотків
селян від загальної кількості безробітних у регіоні. За кожне робоче місце
розгорнулася боротьба не менш запекла, ніж у недавні часи за крісло в обкомі
партії. Кількість претендентів на початок літа сягала 19 чоловік. Це в
середньому по області. На селі ж багато людей узагалі втратили надію на
працевлаштування до кінця нинішнього тисячоліття. І небезпідставно: в Каланчацькому
районі за один серп готові вхопитися 58 селян, у Великолепетиському — аж
74!

Перебуваючи на Херсонщині, Президент України Леонід Кучма різко «пройшовся»
по службах зайнятості: мовляв, дрімають, мов кіт на сонечку. Ось що сказав
дослівно глава держави: «В області 430 співробітників служби зайнятості.
На їхнє утримання за шість місяців витрачено 830 тисяч гривень, відповідно
за рік ця сума сягне 1 мільйона 660 тисяч. А на 1 липня зареєстровано 12
659 безробітних. Скажіть, будь ласка, кому ці дармоїди (Президент, звісно,
не мав на увазі безробітних. — Авт.) потрібні? Щоб із Києва приїжджали
допомагати вам розібратися? А ви знаєте, чим вони займалися: будували найкращі
офіси і у вус не дули...»

Судячи з того, як присутні там представники облдержадміністрації щось
ретельно занотовували в записники, — безробіття незабаром торкнеться і
самих служб зайнятості.

Василь ПІДДУБНЯК, «День»
Газета: 
Рубрика: