— Незабаром в Україні буде значно підвищено всі комунальні тарифи. А для збереження нинішніх обсягів житлових субсидій у бюджеті коштів немає. Як держава збирається зберегти соціальні гарантії для малозабезпечених сімей?
— Сьогодні все населення України, дехто за допомогою субсидій, сплачує тільки 80% од вартості житлово-комунальних послуг. Тобто навіть ті, хто одержує тисячі гривень за місяць, також користуються пільгами. Ми вважаємо, що ті, хто має нормальний прибуток, повинні взяти на себе 100% од вартості всіх послуг. А держава внаслідок цього зменшить загальні витрати і перерозподілить кошти для тих, кому найбільше потрібна допомога.
Малозабезпечені люди сьогодні платять тільки 15—20% від реальної вартості комунальних послуг. Решту бере на себе держава. Я вважаю, що таке становище збережеться і після підвищення тарифів.
— Чи можна говорити, що пенсії мають збільшитися удвічі, як на цьому наполягають парламентарі?
— Сказати, що ми можемо в півтора чи у два рази підвищити пенсію, буде неправильно і необ'єктивно. Таке рішення або буде невиконане, або призведе до непередбачуваних наслідків. Щоб у два рази підняти розмір пенсії, як хтось хоче, треба вдвічі підвищити рівень відрахувань до Пенсійного фонду.
Тобто, якщо сьогодні з кожної заробленої гривні до Пенсійного фонду йде в середньому 33 копійки, то платити треба буде 65. Зрозуміло, що роботодавцеві це невигідно. Він почне або згортати діяльність, або ще більше заводити прибутки в тінь.
Нагадаю, що наше міністерство вже подало до парламенту кілька законопроектів про запровадження соціального страхування. І з прийняттям цих документів країна перейде до системи персонального обліку пенсійних відрахувань. Тоді кожний працюючий стежитиме, скільки коштів надходить на його конкретний рахунок. А розмір пенсії залежатиме від того, скільки коштів виявилося на такому рахунку наприкінці кар'єри.
— Чому такий механізм ефективніший?
— У Львівській області, де вже протягом року експериментально проводиться реформа, на 20% збільшилися надходження до Пенсійного фонду. Тобто відрахування конкретної зарплати там надходять на конкретний рахунок. Я веду до того, що, якщо на 20% збільшити надходження від персоніфікованого обліку, можна зібрати чималі кошти для погашення заборгованості. Особливо враховуючи, що наступного року бюджет Пенсійного фонду становитиме 13 млрд. гривень.
— Чи багато громадян України вже мають такі пенсійні рахунки?
— Нинішнього року ми персоніфікували 25% од усіх платників податків. Цю роботу ми повинні закінчити у 2000 роцi. І якщо реформа почне працювати, ми зможемо дійсно гарантувати значне збільшення пенсійного забезпечення.
— Як бути тим, хто працює в тіньовому секторі економіки? Адже за умови нового порядку пенсійного забезпечення їхні пенсії не відповідатимуть реальним прибуткам...
— У тому-то й справа, що запровадження персоніфікованого обліку примусить значну частину працюючих вибирати: або разом із роботодавцем показувати реальні надходження, або не мати пенсії. Люди будуть просто змушені ставити питання про легалізацію їхніх прибутків.
— А які реальні масштаби безробіття в Україні? Дехто каже, що офіційна статистика і справжня ситуація значно відрізняються одна від одної.
— Часто ці поняття плутають, думаючи, що вони суперечать одне одному. Насправді, за офіційними даними, отриманими за допомогою міжнародної системи обліку безробіття, цього літа без роботи залишалися 11,3% од працездатних українців. Однак рівень зареєстрованого безробіття становить близько 5%. Тобто це лише ті, котрі звернулися до служби зайнятості.
— Чи чекаєте ви зростання безробіття у 2000 роцi?
— Ми прогнозуємо збільшення зареєстрованого безробіття. Причина в тому, що на підприємствах близько 4 млн. чоловік не працюють повний робочий день або взагалі перебувають у неоплачуваних відпустках. Офіційно вони вважаються зайнятими, але реально це і є приховане безробіття.
ДО РЕЧІ
За неповних 11 місяців нинішнього року з Пенсійного фонду профінансовано 11,3 місячного обсягу поточних потреб у коштах на виплату пенсій. За даними Кабміну, загалом до бюджету Пенсійного фонду цього року надійшло понад 10,6 млрд. грн. (при цьому власні надходження становлять близько 9,3 млрд. грн.). На початок листопада заборгованість по пенсіям і соціальним виплатам становила близько 1,2 млрд. грн.
ВIД РЕДАКЦIЇ
Те, що говорить міністр праці та соціальної політики, — теоретично правильно. І навіть прогноз Івана Саханя про те, що держава перерозподілятиме кошти, насамперед пам'ятаючи про малозабезпечених, виглядає майже цивілізовано. Однак ми знаємо, що виходить на практиці, коли держава починає керуватися принципом «щоб одному дати, треба у іншого забрати». У результаті, під прикриттям благих намірів запросто вводяться «тимчасові» додаткові збори та податки, на добродійність «розкручуються» виробляючі підприємства, змушені потім підвищувати ціни на вироблювану продукцію, і ось вам — удар по всіх без винятку верствах населення. Причому, якщо «багатий» якось уже переживає подорожчання, скажімо, хліба, молока та комунальних послуг, то малозахищені верстви населення (улюблений, до речі, об'єкт для політичних спекуляцій) якраз ні. Іншими словами, ми знову повертаємося до логіки цивілізованого суспільства — не треба забирати у багатих, треба бідним дати можливість реально заробляти. А багатим спробувати прищепити добровільне(!) бажання допомагати, а не ділитися. Адже хронічний поділ не тільки дратує багатих, а й розбещує бідних. Пенсіонери ж — святе, і саме такого ставлення заслуговують від держави. Субсидійні подачки на тлі 40-гривневих пенсій, звісно, допомагають вижити, але зовсім не допомагають жити, коли внаслідок вже вказаних причин дорожчають молоко і хліб. Де вихід? Справжня пенсійна реформа — це та, котра дає право уникати посередницьких послуг держави в трикутнику «я — мій дохід — моя старість» і дозволяє самостійно формувати майбутню пенсію.
А от сьогоднішніх пенсіонерів дійсно жаль — виробництво стоїть, конкуренція слабка (звідси цінова монополія), держава убога. Одна надія на власних дітей. Жахливо навіть подумати про те, як сьогодні живуть ті, у кого, крім держави, нікого немає. Чесно кажучи, було б цікаво дізнатися вашу думку з даного питання. Є бажання висловитися — пишіть і відправляйте звичайною або електронною (pravo@core.day.kiev.ua) поштою з поміткою «Пенсія». Яна МОЙСЕЄНКОВА, «День»
