Минулої п’ятниці голова Верховної Ради Іван Плющ підписав Закон «Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 — 2004 роки», який, зокрема, передбачає запровадження обов’язкового використання вітчизняної тютюнової сировини. Саме проти цього нововведення виступає асоціація «Укртютюн», яка два тижні тому звернулася до Президента та прем’єр-міністра із проханням призупинити введення в дію дискримінаційної норми. Відповідно до закону усі виробники тютюнових виробів повинні використовувати у своїй продукції 10% українського тютюну. Вважається, що квотування вмісту тютюну захистить вітчизняного виробника та дозволить вивести з кризового стану галузь вирощування тютюну. Та чи можна досягти поставленої мети, якщо господарства, які вирощують тютюн, позбавлені державної підтримки?
Генеральний директор асоціації «Укртютюн» Валентин Єгоров вважає, що це матиме негативні наслідки для всієї тютюнової галузі, оскільки таке рішення є адміністративним і протирічить засадам ринкової економіки. Воно також суперечить чинному українському законодавству — зокрема статтям 13-й та 42-й Конституції України, які передбачають державний захист конкуренції у підприємницькій діяльності. «Фактично ця норма не досягає мети. Вона не спрямована на технічний розвиток тих, хто виробляє тютюнову сировину, бо створює адміністративним шляхом гарантований ринок збуту і таким чином консервує застарілі можливості цієї галузі», — зазначив В. Єгоров. Більше того, це нововведення, за словами В. Єгорова, надає «максимум привілеїв» якраз посередникам — ферментаційним підприємствам, які доводять тютюнову сировину до прийнятного стану. Формуючи свої економічні відносини з виробниками тютюнових виробів, вони відтепер отримують адміністративні важелі для того, щоб диктувати вартість і якість ферментованої сировини.
Щодо якості тютюну, то фахівці вважають, що вирощувати високоякісну сировину можна виключно в субтропічному кліматі. В Україні такі умови існують лише на кількох невеликих територіях південного узбережжя Криму. «Ніхто не каже, що український тютюн низької якості, — він просто іншої якості», — засвідчив президент Асоціації сприяння обігу і виробництву алкоголю та тютюнової продукції (СОВАТ) Олександр Сухомлин. За даними СОВАТ, практично кожна українська тютюнова фабрика використовує вітчизняну сировину, але робить це добровільно і в тій пропорції до імпортованого тютюну, яка є доцільною. Найголовніше, як зазначають фахівці, щоб в Україні не створювався прецедент із квотуванням вітчизняної тютюнової сировини. Кожний виробник тютюнової продукції використовує сировину, яка задовольняє встановлені технологічні та рецептурні вимоги. Рецептура будь-якої марки сигарет є предметом інтелектуальної власності виробника, його ноу-хау. Тому адміністративне втручання в цей процес призводить до порушення прав власників торгової марки, а це здатне спричинити конфлікти з поважними міжнародними організаціями (Всесвітня організація інтелектуальної власності, Міжнародна асоціація з торгових знаків тощо), які покликані захищати права інтелектуальної власності.
Міжнародний аспект справи, на думку В. Єгорова, може набути ще більшого розголосу, якщо врахувати наміри України вступити до Євросоюзу та Всесвітньої торгової організації. Як відомо, однією з вимог ВТО є відсутність в законодавстві країн-членів організації дискримінаційних положень відносно експортно-імпортної сфери. Введення ж 10% тютюнової квоти суперечить статті 15 Угоди про партнерство та співробітництво України з ЄС, а також статті 3 Генеральної угоди по тарифах та торгівлі (СОТ), що, звичайно, не сприятиме інтеграції України до європейської та світової спільнот. Слід зазначити, що в країнах ЄС квотується лише обсяг вирощування тютюну, а в США — імпорт тютюнової продукції.
Серед можливих наслідків запровадження цієї норми закону В. Єгоров називає скорочення обсягів виробництва тютюнової продукції, зменшення надходжень до бюджету, погіршення інвестиційного клімату в Україні, створення умов для поширення нелегального обігу сигарет в країні. Зважаючи на те, що 10 вітчизняних підприємств, які входять до складу асоціації «Укртютюн», у 2000 році виробили 99% загального обсягу тютюнових виробів та сплатили до держбюджету близько 1,5 млрд. грн. податкових платежів (сума надходжень акцизного збору склала 446,5 млн. грн. або 25,2% всіх акцизних платежів), ці застереження не можна залишати поза увагою: адже через «квотне» втручання держави погіршується бізнес-середовище в галузі, яка є стабільним джерелом поповнення бюджету.
