Майбутнє будь-якої країни багато у чому залежить від того, які цінності та погляди сповідає її молоде покоління, які устремління живлять життєвою енергією молоді уми. Напевно, тому з усіх вікових та інших груп населення найчастіше досліджуваною соціологами є саме молодь у віці від 16 до 34 років. Не стала у цьому випадку винятком і спроба проаналізувати сьогодення і спрогнозувати майбутнє трьох пострадянських країн — Азербайджану, Росії й України — крізь призму уявлень молоді.
Як свідчать результати соціологічних опитувань молодих громадян цих трьох країн, найбільш значущими для молоді України і Росії є право на роботу, освіту та житло, для молоді Азербайджану — право на роботу, свобода слова і право на житло. Всіх цих благ молоді люди чекають, судячи з усього, від держави, оскільки, незважаючи на значні зміни, що відбулися з часу розвалу СРСР, рівень патерналізму вже здавалося б вільного від надлишкової державної турботи покоління залишається дуже високим. Переважна більшість респондентів, заявивши, що саме держава повинна турбуватися про своїх громадян і забезпечувати їм достойний рівень життя, тим самим яскраво продемонструвала, що всі вони, чи, точніше, всі ми — вихідці з одного простору. І звідси — корені ще однієї схожої характеристики: низька громадянська активність молоді у всіх досліджуваних країнах. 90% молодих українців, росіян і азербайджанців не беруть участь у діяльності жодної громадської організації, надто мало цікавляться політикою. Проте добре уявляють собі, що потрібно робити для того, щоб вийти на політичну арену. Бiльш як половина опитаних без вагань відповіла, що для цього слід брати участь у діяльності якої-небудь політичної партії, громадської організації, працювати в апараті регіональних чи державних органів влади, силових відомствах. Тільки, мабуть, політична кар’єра молодi не особливо приваблює.
У світлі майбутніх президентських виборів у трьох досліджуваних країнах цікавим уявляється аналіз електоральних переваг молодих людей. На їхню думку, наступним президентом країни повинен стати політичний діяч (так вважають 75% азербайджанців, 48% росіян та 40% українців). При цьому росіяни більшою мiрою, ніж інші, не проти, щоб він був вихідцем з армії, структур держбезпеки чи силовиком. На думку більшості респондентів, чоловік на посту глави держави для них прийнятніше за жінку. Найменш консервативні у питанні статевої приналежності майбутнього президента українці — 17% наших співвітчизників вважають, що ефективніше державою керуватиме представниця слабкої статі. Росіяни й українці хочуть бачити своїм майбутнім лідером політика у віці близько 40 років, тоді як азербайджанці віддають перевагу старшому за вiком керівнику. Молодь і Росії, й Азербайджану у переважній більшості висловила довіру своїм сьогоднішнім президентам, чого не скажеш про Україну. Але якщо стосовно нашого північного сусіда в істинності молодіжних переваг сумніватися причин немає, то в Азербайджані на це запитання молодь, можливо, відповідала не дуже чесно. Привід для таких сумнівів на прес-конференції, де представляли дані цього опитування, дали самі азербайджанці — член однієї з опозиційних партій і представник посольства. Перший висловив припущення, що молодь, не впевнена в анонімності дослідження, могла «покривити душею», а другий... публічно висловив невдоволення присутністю опозиціонера, а також тим, що організатори прес- конференції не подали докладний список усіх її учасників і гостей, внаслідок чого за «круглим столом» опинився «неправильний товариш».
Якщо говорити про рівень життя молоді в Україні, Росії i Азербайджані, то найпривабливішою, за результатами опитування, ситуація виглядає в Росії, де найменше безробітних і де понад половину молодих людей вказали, що їм вистачає зароблених грошей на купівлю продуктів та одягу, тоді як більшість азербайджанців та українців відповіли, що їм вистачає грошей тільки на продукти.
Залишається додати, що в Україні опитування проводив Київський міжнародний інститут соціології, в Азербайджані — грузинська фірма GORBI (Georgian Research Business International), у Росії — Всеросійський центр дослідження громадської думки. У ході дослідження опитали 519 українців, 500 азербайджанців та 1264 росіянина у віці від 16 до 34 років.
