Пацієнти в інфекційних відділеннях не вірять, що підхопили SARS-CoV-2, який спричиняє COVID-19. Знайомі розповідають, що новий тип коронавірусу не відрізняється від сезонного грипу, а багато хто вже перехворів «ковідом» ще минулої зими, коли карантину не було. Періодично проводяться акції та мітинги тих, хто схиляється вірити в існування світової змови, штучне походження вірусу та зумисне нагнітання паніки серед населення.
Можливо, з роками світ з’ясує істинну причину появи нового коронавірусу. Можливо, світові організації чогось не договорюють/не знають/не планують через пандемію. Але історії з українських лікарень, які поступово заповнюються вщент хворими на COVID-19, а госпіталізованих уже понад 10 тисяч, чомусь не додають оптимізму і не схиляють до табору невіруючих у «корону».
ПОВЧАЛЬНА ІСТОРІЯ
Олена Герасімова хворіє на коронавірус третій тиждень. У Олександрівську лікарню потрапила на сьомий день після захворювання, каже, медики «швидкої», які везли її на госпіталізацію, навіть сварили, що пізно звернулася.
«Ми з донькою захворіли одночасно, в нас були абсолютно однакові симптоми, при чому не ті, про які кажуть (втрата нюху та смаку і висока температура), а легкий кашель і відносно невисока температура — 38, — розповіла «Дню» пані Олена. — Зі скількома людьми я не спілкувалася, то в жодного не починалася хвороба з високої температури. Я взагалі не відчувала її підвищення, вирішила це перевірити про всяк випадок. І зрозуміла одразу, що це не грип. У мене був дуже сильний біль попереку, спини, загалом боліли всі м’язи. Я не могла лягти в будь-яке положення, була як у казці про принцесу на горошині. Температура пішла вгору під кінець першої доби. Кашлю взагалі не було. Я потрапила до лікарні на сьомий день — без кашлю, з високою температурою і пневмонією».
Оскільки Олена Герасімова захворіла одночасно з донькою, разом звернулися до сімейної лікарки, яка призначила їм однакове лікування, навіть ті ж самі антибіотики. Доньці такий курс лікування допоміг, пневмонії в неї, на щастя, нема. Температура теж більше не «стрибає» вгору. Син, який підхопив вірус, обійшовся без антибіотиків. Із симптомів у нього було лише підвищення температури впродовж кількох днів, без кашлю.
Пані Олені ж лише в лікарні змогли добрати курс ін’єкцій, які допомогли збити температуру. Тест на ковід хвора здала вже безпосередньо під час госпіталізації.
«У лікарню я потрапила 23 серпня зранку. Мені дуже пощастило, що я поступала вранці, практично не було машин «швидкої». Люди розповідали, що чекали в черзі по 5—6 годин, тобто стояла така черга «швидких»..., — продовжила наша співрозмовниця. — На той момент інфекційне відділення було заповнено повністю, оскільки в мене не було тесту (лікарі мені його робили самі, дуже швидко, до речі, впродовж кількох годин), спочатку поклали мене в так зване сортувальне відділення, це корпус урології. Коли прийшов позитивний тест, перевели безпосередньо у відділення урології. Його формально перепрофілювали, але ті відділення можуть бути використані для ковіду лише за умови, якщо людина не потребує постійного нагляду, кисню тощо. До ліжок не підведено кисень, у відділенні немає інфекціоністів. Між корпусами відстань 400 метрів, лікарі фізично не встигають бігати між пацієнтами. Я там була дві доби, 25 числа мене перевели в інфекційне, бо нічого не допомагало, видно, повиписували людей, і найбільш тяжких хворих перевели в інфекційне. Тут до кожного ліжка підведено кисень, є кнопка виклику медперсоналу. В коридор не дозволяють виходити взагалі».
НАДАНО ІГОРЕМ ІВАНОВИМ
Робота медиків у інфекційному відділені приємно вразила пані Олену — напрацьовані протоколи лікування, лікарі під час обходу відповідають на всі питання щодо призначень ліків, до речі, ними лікарня забезпечена, пацієнти купували за власні кошти лише те, що не входить до протоколу лікування COVID-19.
Зараз жінка доліковується вдома. Каже, вже не було потреби в отриманні кисню. А у відділенні був черговий наплив хворих, у двомісні палати доставляли по додатковому ліжку. Через протяги в неї знову почала боліти спина, тож було прийнято рішення про виписку і доліковування в домашньому режимі.
«БУВ ВИПАДОК, КОЛИ ЛЮДИ ПОЧАЛИ ВИРИВАТИ ОДНЕ В ОДНОГО КИСНЕВІ МАСКИ»
Історія нашої співрозмовниці наближається до позитивного фіналу. Зауважмо, йшлося про лікування пацієнтки з коронавірусом у Києві, в медичному закладі з ремонтами, з достатньою кількістю персоналу, та й більш-менш якісним обладнанням.
Одеська волонтерка, керівниця благодійного фонду «Корпорація монстрів» Катерина НОЖЕВНІКОВА оперативно звітує про поширення коронавірусу в своєму регіоні. В порівнянні зі столицею — там хаос і колапс уже на порозі. «Опорна Лікарня Водників. На даний момент майже 90 пацієнтів (у відділенні, розрахованому на 60). І це при тому, що виписали 20 осіб. Друге відділення, як і раніше, не можуть відкрити. В бригаді, яка працювала в «першому корпусі», захворіли чотири медсестри. Зі сформованої нової бригади туди перевели молодший персонал та одного анестезіолога. І знову нікому працювати в корпусі №2», — описує волонтерка.
Вона відзначає, що до лікарень потрапляє все більше хворих із низьким рівнем кисню в крові (сатурацією), отже, — лікарням потрібні кисневі концентратори та, власне, кисень, запаси якого в згаданій Катериною лікарні дуже швидко вичерпуються. Без кисню пацієнти з сатурацією на рівні 40—50 зможуть протриматися кілька діб. «У нас був випадок, коли люди почали виривати одне в одного маски (кисневі. — Ред.)... І ось це — справді страшно», — ділилася в соцмережах побаченим благодійниця.
Про такі випадки нам не розповідає Міністерство здоров’я України. До речі, відомство мало б давно вже закупити в достатній кількості кисневі концентратори для опорних лікарень, продумати ланцюжок оперативного та безперервного постачання кисню в регіони, придбати достатню кількість апаратів штучної вентиляції легень...
Що робить у такій ситуації Катерина Ножевнікова? Оголошує збір коштів на придбання концентраторів та кисневої станції. За кілька днів на рахунок фонду надійшло понад два мільйони гривень. Це 68 концентраторів, які вже доїхали чи в дорозі до одеських лікарень. Також це аванс на купівлю кисневої станції.
Що робить МОЗ? Міністр Максим Степанов 8 вересня дає доручення обласним департаментам охорони здоров’я визначити потреби опорних лікарень у кисневих концентраторах — на випадок збільшення кількості хворих. Його заступниця Ірина Микичак звітує, що в кількох регіонах завантаженість ліжок хворими на коронавірус становить понад 50%. Зокрема, за її словами, в місті Києві це 55%, у Вінницькій області — 53%, Івано-Франківській — 63%, у Львівській — 50%, Одеській — 66%, Рівненській — 56%, Тернопільській — 56%, Чернівецькій — 68% і Чернігівській — 59%.
«ЗАВАЛ» ІЗ ТЕСТУВАННЯМ
Якщо вірити МОЗ, поки що в лікарнях вистачає ліжок для прийому хворих, їх загалом аж 35 тисяч. Але якщо в закладах так само, як у Одесі, не вистачає кисневих концентраторів та персоналу? «Також слід враховувати, що маніпуляції зі статистикою ліжко-місць — це те, що українські лікарні навчилися робити найкраще за три десятки років у системі, яка фінансувала ліжко-місця. Чи все те, що звітують як «ковідне ліжко», є належно обладнаною одиницею з підготовленим і захищеним персоналом — велике питання. Я обережно ставлюся до цього показника», — зауважував у Фейсбуці ексзаступник міністра охорони здоров’я Павло КОВТОНЮК.
Із цифрами в нас узагалі дивна ситуація. Науковці кажуть, що щоденні дані про кількість нових хворих варто множити вдесятеро, щоб отримати реальну картину поширення COVID-19 в Україні. Деякі державні лабораторії не можуть впоратися з кількістю тестів, які треба перевірити. В регіонах зростає кількість непротестованих тестів. При чому в тих, де показники захворюваності одні з найвищих.
Так, київський активіст Євген ІСТРЕБІН стежить за всіма цифрами, що оприлюднює МОЗ, РНБО та лабораторні центри в регіонах щодо ковіду. За його даними, станом на 1 вересня в лабораторіях по всій країні назбиралося 19 227 непротестованих тестів. Місяць тому ці залишки сягали восьми тисяч.
Так співпало, що майже в перші дні вересня головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив, що змінюється алгоритм проходження самоізоляції, завершити її можна раніше ніж за 14 днів, якщо немає симптомів захворювання. Для цього ПЛР-тести здавати не потрібно. Очевидно, це роблять для того, щоб трохи розвантажити державні лабораторії. До речі, з 7 вересня київський лабцентр МОЗ припинив надання платних послуг щодо обстеження на коронавірус, тобто прийти і здати там тест за власною ініціативою не вийде. Вочевидь, неперевірених тестів тут назбиралося з надлишком. А в підсумку ми й досі не знаємо точної кількості хворих.
«В УКРАЇНІ ЗАРАЗ ТАК, ЯК БУЛО В КВІТНІ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ
Професорка, лікарка-кардіологиня Катерина АМОСОВА впевнена, що нинішні сплески нових випадків інфікування на COVID-19 — це перша хвиля епідемії, що накриває Україну: «Ми наближаємося до експонентного росту щоденних випадків. Тому що контролю поширеності за зменшенням числа R (базового репродукційного числа) в нас не було, і тому що одночасно з щоденним різким ростом нових випадків іде ріст летальних випадків. У країнах Західної Європи, зокрема Іспанії та Франції, після зниження влітку R1 зняття локдауну закономірно призвело до різкого росту нових випадків, але друга хвиля інцидентності практично не супроводжується зростанням випадків смерті! Тобто в нас зараз так, як було в квітні в Західній Європі».
Чому так сталося? «Бо за весняні місяці карантину ми не спромоглися налагодити достатній обсяг тестування ПЛР з отриманням результатів за дві доби, а не п’ять-сім, і не організували систему відстежування, ізоляції і тестування контактних осіб. Це за СЕС робили епідеміологи, а на Заході після початку пандемії для цього найняли тисячі людей з медичною та біологічною освітою, з освітою в галузі громадського здоров’я (переважно рівня бакалавра), яких тренують. У нас єдиним заходом був карантин. А коли його зняли, довіра до влади і заощадження людей були втрачені, і вони кинулися заробляти та гуляти. Тим паче що рефрижераторів із трупами на вулицях не побачили. Тому поширення інфекції зросло, а test and trace немає кому робити», — додає Катерина Миколаївна.
Вона прогнозує, що відкриття закладів освіти збільшить темпи поширення коронавірусу. Діти насправді поза зоною ризику, особливо віком до 10 років. Але саме діти — поширювачі вірусів. «Світові експерти вважають, що відкривати школи і дошкільні заклади можна лише тоді, коли отриманий контроль над передачею інфекції, тобто R1 і серед щоденних ПЛР менш ніж 5% позитивних (у нас це 11%. — Ред.), — зазначає лікарка. — При цьому не враховуються ПЛР із метою перетину кордону або допущення до роботи або госпіталізації, як у нас. Тобто відкривати школи в період росту хвилі, на мою думку, з позиції громадського здоров’я, а не політики, є помилкою».
У закладах вищої освіти ситуація трохи гірша. Заповнені гуртожитки дадуть свої результати. На думку пані Катерини, студентів можна було продовжити навчати дистанційно.
ІЗ ЧИМ НЕ ВПОРАЛОСЬ МОЗ?
А так, оскільки МОЗ своєчасно не готувало ні лікарів, ні лікарні, ні систему тестування, в Україні можливий італійський сценарій, вважає Амосова. Одеса вже практично його повторює. «Річ зараз не стільки в ШВЛ, а в кисні, тому що не вистачило професіоналізму займатися централізованою доставкою не до п’яти реанімаційних ліжок, а до десятків ліжок поза реанімаціями, і закупівлею концентраторів кисню не дешевих і малопотужних, на 5 л, а на 15 л. Тому вже зараз у Одесі пацієнтам не вистачає кисню, — зауважує лікарка. — Ніхто не згадує пацієнтів із пневмоніями в обсерваційних відділеннях, які чекають на результат ПЛР або отримали негативний. Їм так само треба кисень!».
Готуючи матеріал, на очі траплялися статті з фразами, що головні лікарі поки що не готові оприлюднювати реальний стан речей у опорних лікарнях для лікування ковіду. Але потроху інформація випливає з закритих стін. Днями журналіст Андрій Павловський оприлюднив у Фейсбуці запис розмови сімейного лікаря з Софіївської Борщагівки та диспетчера Київської обласної станції швидкої медичної допомоги. Лікар просив про госпіталізацію хворого з двосторонньою пневмонією, однак у цьому відмовили, бо пацієнт не робив ПЛР-тест, а місця для людей із підозрою на «корону» в Київській області закінчилися.
Тож медична система зараз на межі колапсу, від якого її мав врятувати карантин. А його впроваджували якраз для того, щоб одночасно в країні не було великої кількості хворих, щоб лікарні не захлинулися від потоку нових пацієнтів, і щоб мали в резерві все необхідне для лікування інфікованих на COVID-19.
Що варто було б зробити Мінздоров’ю за пів року протистояння з COVID-19, щоб уникнути сьогоднішніх ризиків?
По-перше, відновити орган санітарно-епідеміологічного контролю, на цьому наголошують лікарі-практики та теоретики-науковці. За словами Катерини Амосової, назва посади Віктора Ляшка на законодавчому рівні означає, що всі його заяви мають винятково рекомендаційний характер, тобто необов’язкові до виконання на місцях.
По-друге, рекомендації МОЗ для пацієнтів, у яких з’явились підозри на COVID-19, викликають низку питань без відповідей: «Телефонувати сімейному лікарю? А якщо не буде брати слухавку? А якщо не надішле бригаду для забору ПЛР? Які терміни фіксовані? Не госпіталізує? Хто відповідальний? Хто контролює? Куди звертатись людям?», — озвучує їх пані Катерина.
По-третє, в надзвичайній ситуації треба приймати швидкі рішення, контролювати їхнє виконання на місцях, не вірити сухим звітам, які можуть і не відповідати дійсному стану речей.
І, звісно ж, із розумом витрачати кожну гривню, зокрема зі спеціального фонду, створеного для боротьби з коронавірусом. Це завдання уряду. А кожному з нас — не варто забувати про власну безпеку.
КОМЕНТАРІ
«ЛІКАРНІ ДРУГОЇ ХВИЛІ В ХЕРСОНСЬКІЙ ОБЛАСТІ ПОЧНУТЬ ЗАПОВНЮВАТИСЬ У ЖОВТНІ»
Юрій РОМАСКЕВИЧ, керівник Херсонського обласного штабу з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації:
— У Херсонській області десять лікарень визначені як лікарні першої хвилі для допомоги пацієнтам із COVID-19. Загальна кількість ліжок у цих лікарнях — 429. На сьогодні вони заповнені на 20%. Щодо обладнання, то всі заклади повністю укомплектовані. Створений запас апаратів штучної вентиляції легень, які будуть доставлені до лікарень протягом години в разі нестачі. Також створений запас ліків щонайменше на місяць роботи за наявної динаміці зростання захворювань. Щодо засобів індивідуального захисту для медиків — ми укомплектовані до кінця поточного року. Крім лікарень першої хвилі, в районах області визначені заклади другої хвилі на 700 місць. Наразі туди постачається обладнання та засоби захисту.
ПЛР-тестів у області також достатньо. Тестування проводять у Херсонському лабораторному центрі МОЗ, у обласній інфекційній лікарні імені Горбачевського та в приватній «Лабдіагностиці». Нині проводиться приблизно 500 тестів за добу, а до кінця вересня плануємо вийти на 1000 тестів за добу. Ми отримали дуже потрібну допомогу від ВООЗ. Це ламінарні бокси — робоче місце лікаря-вірусолога. Також дві автоматичні лінії для підготовки зразків для тестування і два ампліфікатори, які разом дадуть змогу перевіряти 300 зразків упродовж двох годин.
Щодо зростання кількості захворювань — головна причина це безвідповідальність населення та недотримання правил карантину: маски, антисептики, місця масового скупчення. До прикладу, проїжджає повз мене автобус. А в ньому сидить двадцять людей. І ще стоїть двадцять. Усі без масок... Приходиш на педагогічну конференцію і розповідаєш директорам, що треба зробити, щоб діти не захворіли, а потім виявляється, що лише 10% шкіл розвели по часу початок занять у різних класах. Це люди з вищою освітою. Як можна боротися з пандемією в таких умовах?
Із нинішньою динамікою я прогнозую, що лікарні другої хвилі в Херсонській області почнуть заповнюватися в жовтні. Такої перевантаженості, щоб ми відправляли додому пацієнтів, які потребують госпіталізації, думаю, в нас не буде.
«НАШІ ЛЮДИ САМІ МАЮТЬ БУТИ СВІДОМИМИ І КОРИСТУВАТИСЯ МАСКАМИ — ПРИНАЙМНІ В МІСЦЯХ МАСОВОГО СКУПЧЕННЯ»
Андрій БАБСЬКИЙ, заступник міського голови Дніпра, директор департаменту охорони здоров’я населення Дніпровської міськради:
— У нас у Дніпрі опорною в боротьбі з COVID-19 є інфекційна лікаря №21. Ми почали її готувати ще з кінця лютого. Було виділено 98 млн гривень із резервного фонду і закуплено все необхідне. Все, що потрібне для лікування цього захворювання, повністю, починаючи від медикаментів і витратних матеріалів до медичного обладнання. Всі хворі, які потрапляють у 21-шу лікарню, отримують безоплатне лікування. Крім того, в нас у місті є лікарні, які приймають хворих на пневмонію. Якщо людина хворіє на пневмонію, то є підозра на наявність COVID-19. Хворих із пневмоніями приймають кілька лікарень — 6-та, 16-та, 4-та, 9-та, 11-та та 6-та дитяча. Коли туди надходять пацієнти, їм роблять аналіз, і якщо аналіз підтверджує COVID-19, то їх переводять до опорної 21-ї інфекційної лікарні. Якщо стан тяжкий, залишають на місці і роблять усі необхідні реанімаційні справи. Медичний персонал у нас фаховий, але коли починається наростання захворюваності, то його стає обмаль, тим паче що зараз відпускний період. Утім, міські лікарні в нас не заповнені. Опорна 21-ша лікарня заповнена десь на 50 відсотків, а вона в цілому готова прийняти 200—220 хворих. Крім того, готова прийняти хворих на COVID-19 ще й міська лікарня №8, де є 500 ліжок. Такої загрози, щоб нікуди було прийняти хворих, у нас немає. Ми вирішили це питання ще навесні.
Щодо ключових причин росту статистики я вам відразу наведу такий приклад — днями давав інтерв’ю очільник обласного управління охорони здоров’я. В нього маска висіла на бороді — ви розумієте? Якщо ми подивимося на населення, на те, що відбувається в транспорті, то багато людей їздять без масок. У магазинах у продавців і покупців маски теж часто висять на бороді. Тут річ не в карантині, річ в тім, що люди несвідомі. Самі не бережуться і не бережуть оточення. Маска — це для того, щоб не заразити оточення, своїх близьких та рідних. Це перший засіб для того, щоб вберегтися від спалаху інфекції. А решта — це мити руки, триматися дистанції. Елементарні правила, але якщо їх не виконує представник обласної влади, то це вже занадто. Тим паче коли це показують по телебаченню. Через таких людей Дніпро може потрапити в «червону зону».
Щодо тестувань на COVID-19, то їх кількість збільшилась, ситуація з цим покращилась, терміни отримання результатів скоротилися. Але тестувань все одно робиться замало. Якщо ми подивимося на досвід інших країн, то там роблять набагато більше. Що більше робити тестувань, то своєчасніше ми будемо виявляти хворих. Ізольована людина вже не несе загрози для оточення.
Я не інфекціоніст — це вони мають робити прогнози, як може розвиватися ситуація далі. Однак до боротьби з коронавірусом ми готові. Причому були готові ще раніше, ніж держава. Ми закупили навіть стратегічний запас ліків, і в нас є достатньо місць для лікування. Але прогнози давати поки що непросто, бо наші люди самі мають бути свідомими і користуватися масками, принаймні в місцях масового скупчення людей. Від цього залежить дуже багато. Лікарі лише допомагають подолати хворобу. З COVID-19 ми живемо вже понад пів року. В нас є свій досвід і досвід інших країн, де досягли успіхів. Якщо ти обізнаний, то озброєний.
