На прибирання Києва витратять 136 мільйонів
Упродовж осіннього місячника із благоустрою заплановано виконання робіт на суму 136,2 мільйона гривень, що в 1,5 разу більше, аніж було виділено минулого року. Про це заявив начальник Головного управління контролю за благоустроєм Сергій Садовой, повідомляють «Українські новини» з посиланням на прес-службу мерії. За результатами обстеження Солом’янського, Святошинського, Дніпровського та Дарницького районів спеціальна комісія підбила перші підсумки та виробила шляхи усунення виявлених недоліків і проблем. Зокрема, у рамках місячника буде реконструйовано 158,2 тисячі кв. м. твердого покриття доріг, 73,9 тисячі — тротуарів і пішохідних переходів, 20,4 тисячі — внутрішньоквартальних проїздів, зливоприймачі. Зовнішнє освітлення відновлять на входах у 3841 будинку, у внутрішньоквартальних проїздах та на вулицях, площах і провулках. Також заплановано зняти 3487 сухостійних дерев і посадити 12,7 тисячі нових, 20 тисяч кущів; відновити 173 га газонів, очистити 4,7 тисячі га зелених зон і схилів від побутових відходів. По три сквери запланували також облаштувати Голосіївський та Святошинський райони, по два — Дарницький, Солом’янський і Шевченківський. Крім того, заплановано відремонтувати 83,4 тисячі кв. м. фасадів, 1320 вхідних груп будинків (піддашки, сходи, двері), 767 дитячих майданчиків, 147 зупинок міського громадського транспорту. Планують установити 33 нові дитячі майданчики, 673 нові лави для відпочинку, 12 нових павільйонів очікування міського громадського транспорту. Як відомо, раніше голова КМДА Олександр Попов закликав киян контролювати прибирання на вулицях і у дворах.
Лелеки на Прикарпатті матимуть нові гнізда
У народі їх називають бусол, бузько, боцюн або чорногуз. У нинішні часи ці птахи полюбляють гніздитися не лише на дахах будинків добрих людей, а й на електричних опорах. Днями лелеки знялися в небо, а прикарпатські енергетики оголосили про те, що невдовзі домівки лелек перемістять з електроопор на спеціальні металеві платформи. Раніше такі заходи вже впроваджували в інших регіонах, зокрема на Львівщині та Волині, про що «День» уже писав. Про ініціативу івано-франківців повідомила прес-секретар «Прикарпаттяобленерго» Ольга Тишко. «Велику проблему становлять гнізда, збудовані на діючих електричних опорах, — пояснює партнер компанії — науковець Галицького національного природного парку Володимир Бучко. — Протягом останніх десятиліть відбувається процес переселення лелек із дерев і дахів людських помешкань на опори низьковольтних ліній електропередавання. Причиною цього є заміна дахового покриття та зручність опор. Підліт до неї завжди вільний, а проводи та траверси створюють зручну основу. Сьогодні в Україні близько 30% гнізд лелек розташовані на електроопорах. Більше того, кількість гнізд на електроопорах з року у рік зростає». «Гнізда на опорах становлять загрозу і для лелек, і для надійного енергопостачання регіону, — доповнює технічний директор ПАТ «Прикарпаттяобленерго» Олег Сеник. — Молоді птахи, вилітаючи з гнізд, часто травмуються від зіткнення з електролініями. Наслідком цього є смерть або каліцтво птахів, замикання в електромережі, обриви ліній електропередавання та збої в електропостачанні. У дощову погоду гніздо провокує додаткові втрати електроенергії. Тому лелечі гнізда на опорах розподільчих ліній електропередавання підносять на спеціальні металеві платформи, що зменшує економічні втрати та знижує смертність серед птахів». Загалом енергетики планують зняти з електроопор майже 500 лелечих гнізд, додає Ольга Тишко. Для цього започатковано спеціальну природоохоронну програму «Лелека». До втілення в життя справи збереження та переселення білих лелек обіцяють запросити журналістів. До речі, орнітологи стверджують, що цьогоріч й справді варто чекати раннього початку зими. Лелеки насправді ніколи не відлітають у вирій за чітким графіком, вони завше орієнтуються на погодні умови. Тож такий ранній відліт цих птахів свідчить про те, що на півночі планети вже настало похолодання. Лелеки поспішають відлетіти, аби їх не застала зима десь у дорозі до теплих країв —півдня Європи чи навіть Африки. Леся ТУГАЙ, Івано-Франківськ.
Електронний щоденник від батьків не заховати
На початку жовтня в школах Дніпропетровська стартував пілотний проект з уведення електронних журналів і щоденників. Багато років цілі покоління учнів передавали один одному досвід, як позбутися поганої оцінки або запису вчителя в щоденнику, але, мабуть, цьому покладуть кінець. Віднині всі дані про успішність із класних журналів і учнівських щоденників будуть записувати в спеціальну базу даних. Батьки під своїм логіном і паролем зможуть, окрім оцінок, перевірити в Інтернеті відвідування дитиною занять, домашні завдання і навіть тему уроку. Для електронних журналів і щоденників є спеціальні, сертифіковані Міністерством освіти і науки програми. Побудовані вони за принципом соціальних мереж. Тут можна спілкуватися і ділитися новинами, хоча оцінки учнів зможуть побачити лише їхні батьки. Система віртуальних журналів і щоденників поки запрацювала лише в 63 школах. І хоча їхнє керівництво підтримує нововведення, воно до вподоби далеко не всім учителям, особливо старшого віку. Багато хто з них не вміє користуватися Інтернетом — для цього довелося спеціально опановувати комп’ютерну грамоту. Крім того, записування даних до баз в Інтернеті виявилося додатковим навантаженням, яке не позначилося на зарплаті. Паперові щоденники і журнали в школах поки не скасовують — вони є документами, на підставі яких видають атестати. Представники системи освіти запевняють, що рівень захисту від зламу віртуальних журналів і щоденників дуже високий. Правда, і знання учнів у цій сфері швидко удосконалюються. Вадим РИЖКОВ, «День», Дніпропетровськ.
У Холодному Яру проведуть екофестиваль
15-16 жовтня в урочищі Холодний Яр відбудеться екофестиваль «Будянський ярмарок № 5». Організатори ярмарку — молоді родини хутора Буда. Окрім концертної програми, в якій візьме участь будянська капелла «Горлиця», а також барди Олександр Зотов, Евген Геращенко, Віктор Пашник і Тарас Силенко, учасники фестивалю матимуть змогу спробувати свої сили в майстер-класах із гончарства й різьблення по дереву. Для дітлахів організують спеціальні творчі майстерні, де вони навчатимуться робити власноруч ляльки-мотанки, солом’яні іграшки, дерев’яні скульптури. Організатори частуватимуть учасників зеленими коктейлями, фіточаями, також буде виставлено продукцію, вирощену в родових помістях, виготовлену силами жителів хутора Буда. «Місія ярмарку — популяризувати життя на рідній землі, в гармонії та любові, — зазначає одна з організаторів фестивалю, мешканка хутора Буда Нонна ДМИТРИЧЕНКО. — Хочеться розповісти і показати людям, що, живучи так, людина може створювати навколо себе гармонійне середовище і має в ньому безмежні творчі перспективи», повідомляє Катерина МІЛЯНОВСЬКА.
