БК «Черкаські Мавпи» повернувся до Суперліги з перемогою
У баскетбольному житті країни днями відбулася важлива подія. Стартував черговий чемпіонат України за участю найсильніших команд — Суперліга. Та найбільш особливим цей день став для черкаського спорту. Адже до еліти українського баскетболу після дворічної перерви повернулися місцеві «Черкаські Мавпи». Причому своє повернення вони ознаменували перемогою над командою зі Львова «Політехніка-Галичина».
Дебютний матч баскетболістів із Черкас у Суперлізі вже назвали одним із найдраматичніших в їх історії. Гра була настільки напруженою, що більше скидалася на фінальний поєдинок, ніж на старт сезону. Команди йшли очко в очко, не відпускаючи одна одну. Далася взнаки незіграність обох клубів, баскетболісти який припускали багатьох помилок. Тому доля гри вирішувалася на прикінцевих секундах поєдинку.
Найрезультативнішим гравцем матчу став представник «Мавп» Мільян Пуповіч, набравши 15 очок і 13 підбирань. Та героєм поєдинку можна вважати іншого черкасця — Олександра Неруша. Мінімальної кількості часу, а саме 4,4 секунди до фінальної сирени, йому вистачило, щоб здійснити «регбійний» прохід і здобути перемогу для своєї команди. Фінальна сирена зафіксувала на табло Палацу спорту «Будівельник» рахунок 59:58 на користь черкасців.
«На жаль, мене радує лише результат поєдинку. Ні зміст гри, ні реалізація кидків наших гравців мене задовольняти не може. У цьому матчі нам допомогла фортуна. Однак загалом добре, що розпочали чемпіонат із перемоги. Якщо підкорегуємо гру баскетболістів під кільцем, їхні трьохочкові і штрафні кидки, то зможемо боротися з будь-яким суперником у Суперлізі», — зазначив після матчу головний тренер БК «Черкаські Мавпи» Володимир Холопов.
Одразу після гри з галичанами команда з Черкас розпочала підготовку до другого туру Суперліги, який відбудеться 6 жовтня. «Черкаські Мавпи» знову зіграють на своєму майданчику, цього разу вони прийматимуть «ФЕРО-ЗНТУ» із Запоріжжя, повідомляє Анатолій БАБАК.
В Україні набрав чинності закон про пенсійну реформу
Із вчорашнього дня в Україні набрав чинності Закон «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ухвалений парламентом 8 липня 2011 року. Цим законом встановлено єдиний для чоловіків і жінок вік виходу на пенсію — 60 років. Підвищення пенсійного віку для жінок здійснюватимуть поступово за такою схемою: у 55 років вийдуть на пенсію ті, хто народився до 30 вересня 1956 року включно; у 55 років 6 місяців — з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; у 56 років — з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; у 56 років 6 місяців — з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; у 57 років — з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; у 57 років 6 місяців — з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; у 58 років — з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; у 58 років 6 місяців — з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; у 59 років — з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; у 59 років 6 місяців — з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; у 60 років — з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Також законом передбачено компенсатор більш пізнього виходу на пенсію: «Жінкам, які народилися в період по 31 грудня 1961 року, після виходу на пенсію встановлюється підвищення розміру пенсії, нарахованого відповідно до ст. 27 цього закону, в розмірі 2,5% за кожні 6 місяців пізнішого виходу на пенсію, починаючи з 55 років до досягнення ними 60-річного віку». До 1 січня 2015 року збережено можливість (за бажанням) для жінок виходити на пенсію після досягнення 55 років. Таке право матимуть ті жінки, які звільнилися з роботи за наявності страхового стажу не менше 30 років. У цьому разі розмір їхньої пенсії зменшується на 0,5% за кожен повний або неповний місяць дострокового виходу на пенсію.
Поховали кримськотатарського письменника зі світовим ім’ям
Минулої неділі в Криму поховали відомого в усьому світі кримськотатарського письменника-романіста Дженгіза Дагджи, який помер 22 вересня в Лондоні у віці 92 років. «Дженгіз Дагджи — єдиний кримськотатарський письменник, який може претендувати на роль класика європейського рівня», — вважає кримський історик Гульнара Бекірова. Дженгіз Дагджи народився 9 березня 1920 року в Криму, в селищі Кизилташ недалеко від Гурзуфа. Середню школу він закінчив у Сімферополі, вступив на історичний факультет Кримського педагогічного інституту. Проте в кінці 1940 року його було призвано до лав Червоної армії. У перший же рік війни він потрапив у полон до німців, до закінчення війни перебував у концентраційних таборах, після звільнення опинився на чужині. З 1946 року жив і працював у Лондоні. Дженгіз Дагджи почав писати до війни — вірші, нариси, репортажі кримськотатарською мовою, але як письменник-прозаїк прославився вже за кордоном. Його перу належить близько тридцяти творів різного жанру, написаних турецькою мовою і виданих у Туреччині, хоча літературної турецької мови він не вивчав. Дагджи писав прозу турецькою мовою, а також вірші — рідною, кримськотатарською. Він був дуже відомий у Туреччині. На прощання з ним прибула делегація зі 150 осіб на чолі з міністром закордонних справ Туреччини Ахметом Давутоглу. Президент Туреччини Ердоган направив лист-співчуття рідним і близьким покійного письменника. Дженгіз Дагджи, який дуже любив Крим, що є центром його творчості, після війни жодного разу не був на батьківщині. «Хоча він фізично і прожив все життя в іншому місці, душею завжди жив у Криму. Всі страждання, які пережив Крим, Дагджи відчув на собі», — сказав Ахмет Давутоглу і зазначив, що письменник завжди хотів повернутися на батьківщину. Міністр культури і туризму Туреччини Ертугрул Гюнай відзначив, що Дженгіз Дагджи був свідком трагедій Другої світової війни, післявоєнного періоду і став прапором турецької мови в світі. За словами Гюная, Дагджи був «конкретним доказом близьких стосунків Туреччини та Азії». Микола СЕМЕНА, Сімферополь.
