Волинські умільці винайшли дитячу іграшку-головоломку
Волинські винахідники винайшли іграшку, яка не поступається іноземним ні змістом, ні якістю. «Складанка» — нова головоломка, яка допомагає малечі не лише розробляти рухи, а й розвивати мислення. А головне — вона цілком безпечна, повідомляє «Радіо Ера». Нехитру «Складанку» винайшли в селі Милуші біля Луцька Сергій Деркач із колегою. Забавка ніби і проста: у розгорнутому вигляді нагадує пряму лінію. Однак можливості української головоломки значно більші. Завдяки прорізам у кубиках їх можна повертати будь-як, створюючи певні образи. «Коли я розглядав такі найпростіші дитячі іграшки — кубики, на яких найчастіше пишуть цифри, букви, малюють малюнки, розфарбовують різними кольорами, виникла ідея об’єднати їх так, щоб отримати принципово нову іграшку. У процесі реалізації цієї ідеї почали застосовувати певні прийоми. Щоб іграшка була безпечною, вона не повинна мати гострих кутів», — розповів співавтор розробки Сергій Деркач. Винахід одразу запатентували, щоб ідею не поцупили за кордоном, а тоді цілий рік експериментували, вигадували нове, поки не зупинились на останньому. Сергій Деркач наголошує: це не кубик Рубика і не «Змійка», якою діти бавилися 20 років тому, а зовсім інша головоломка. Головною умовою іграшки була її безпечність. За деревину вибрали вільху, міць і вартість якої не поступається хвої, проте немає деревної смоли. «Складанка» просочена харчовою лляною олією. Безпечна також і з’єднувальна гумка. Тож немає страху, якщо дитина потягне іграшку до рота. Виріб пройшов тест у «Львівстандартметрології», де його визнали безпечним для дітей, а можливості його чи не безмежні, за словами столяра Володимира Іванова. «Фігур тут можна скласти дуже багато. Загальнопоширених тільки 16 у найменшому комплекті конструктора. А взагалі можна скласти з більших і з цього навіть до 50—100 фігур. Це розвиваюча іграшка, дитина у процесі гри буде видумувати щодня якусь нову фігуру», — говорить В. Іванов.
2020 року оглядати хворих українців будуть сімейні лікарі
З 2020 року первинну медичну допомогу будуть надавати тільки лікарі загальної практики — сімейні лікарі. Про це заявила перший заступник міністра охорони здоров’я Раїса Моісеєнко, повідомляє прес-служба МОЗ. Щоб забезпечити наявність необхідної кількості сімейних лікарів, проводиться робота з підготовки кадрів. «Сьогодні робота спрямовується на підготовку та перепідготовку медичних кадрів для первинної ланки, адже в галузі працює всього вісім тисяч лікарів загальної практики при потребі сімейних лікарів майже в 33 тисячі», — зазначила Раїса Моісеєнко. «Так, у 2011 році зроблено державне замовлення на підготовку 2550 сімейних лікарів і однієї тисячі педіатрів. Крім того, уже цього року направлено на роботу в бюджетні установи охорони здоров’я 3979 випускників, які навчалися за державним замовленням, з них 53% — для роботи на первинному рівні», — додала вона. Перший заступник міністра наголосила, що успіх утілення реформ у медицині залежить від того, як лікарі та медсестри, що надають первинну медичну допомогу, розумітимуть, що реформується, як і для чого, бо саме ці медичні працівники найбільше часу проводять із пацієнтами.
Працюючі пенсіонери живуть краще за молодь?
Рівень життя працюючих пенсіонерів іноді вищий, ніж молодих людей та багатодітних родин, повідомляє УНІАН з посиланням на завідувачку відділу дослідження рівня життя населення Інституту демографії і соціальних досліджень Національної академії наук Людмилу Черенько. «Абсолютну бідність серед пенсіонерів, можна сказати, ліквідовано, оскільки всі пенсіонери отримують дохід, вищий за прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність», — сказала вона. У той же час експерт наголосила, що за відносною межею бідності серед пенсіонерів особливо вразливими є так звані старі пенсіонери — люди, яким понад 75 років. Вона наголосила, що ці пенсіонери не мають можливості заробляти додаткових грошей, крім пенсії. «Справді, більшість пенсіонерів в Україні — на межі виживання, оскільки їм вистачає коштів лише на найнеобхідніше. Найгостріше ця проблема постає у великих містах із високою вартістю життя. Оскільки рівень пенсії однаковий для всіх регіонів України, то в регіонах із високою вартістю основних товарів пенсіонери, які живуть на мінімальну пенсію, практично мають у 1,5—2 рази меншу купівельну спроможність», — сказала Л. Черенько. У свою чергу, провідний науковий співробітник Інституту демографії і соціальних досліджень Лідія Ткаченко висловила думку, що альтернативи підвищенню пенсійного віку в Україні немає. За її словами, пенсійна реформа дає можливість краще забезпечити майбутніх пенсіонерів. У той же час вона вважає: той факт, що жінки будуть виходити на пенсію в 60 років, не вплине на якість їхнього життя на пенсії.
У Данії борються з ожирінням податками на жирну їжу
Данія стала першою країною світу, де запровадили податок на жирну їжу. Як повідомляє Deutsche Welle, громадяни країни встигли наперед запастися замороженою піцою, маслом, молоком та м’ясом. Новий податок, який спричинив черги біля кас супермаркетів, розробив данський уряд, прагнучи так сприяти боротьбі з ожирінням населення. Податок становить 16 крон (близько 2,15 євро) на кілограм насиченої жирної кислоти, яка міститься у багатьох продуктах — від молока і масла до піци. Так, наприклад, ціна 250-грамової упаковки масла збільшиться на 2,20 крони. У середньому продукти харчування, яких стосується новий податок, після нововведення подорожчали на десять відсотків. Данська конфедерація промисловців виступила із різкою критикою запровадження нового податку. «Те, як це робилося, — адміністративне жахіття. Маю сумнів, що це сприятиме оздоровленню населення. Це просто податок», — заявила представниця конфедерації Гітте ГЕСТЕГАВЕ. За її словами, процедура вирахування податку є надзвичайно складною, адже виробник має задекларувати вміст жирів як у процесі виробництва, так і в кінцевому продукті. Водночас, за її словами, Данія хоч і стала першою країною, де запровадили податок на жири, але, швидше за все, не останньою. Інші країни також виношують аналогічні плани.
Iнвалідні візки лагодитимуть... інваліди
Не секрет, що державне забезпечення громадян із особливими потребами візками перебуває на вкрай низькому рівні, й хоча вінницькому ГО «Гармонія» за допомогою міської та обласної влади вдалося в межах гуманітарної допомоги цьогоріч привезти 50 візків, 280 ходунків та милиці, проте колісних засобів пересування все одно не вистачає. Людям доводиться самотужки купувати запчастини, турбуватися про їх ремонт. Відтак «Гармонією» спільно з міським центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді було розроблено проект створення майстерні з ремонту візків, який став одним із переможців обласного конкурсу розвитку територіальних громад та отримав 37 тисяч гривень. За них придбано необхідне устаткування, а молодий візочник Анатолій Яцуба лагодитиме засоби пересування на волонтерських засадах. Також при ГО «Гармонія», котре очолює Раїса Панасюк, діє інтернет-магазин з продажу речей, зроблених на візках, сервіс взаємодопомоги, для якого ГО просить інвалідів передавати обладнання, що не використовується, служба супроводу для незрячих та візочників тощо. Звернувшись в організацію за телефоном 46-93-59, люди з вадами здоров’я можуть детальніше дізнатися про ці та інші види взаємодопомоги, домовитися про послуги майстерні й навіть отримати запасний візок на час ремонту власного, повідомляє Федір БЕЖНАР, Вінниця.
